Японознавство — Вікіпедія

Японознавство  (яп. 日本学, にほんがく, МФА: [nihoɴ kenkʲuː], англ. Japanese studies — це міждисциплінарний науковий напрямок, що охоплює широкий спектр знань про Японію. Це комплексне вивчення японської цивілізації, яке включає в себе детальне вивчення і дослідження мови, історії, політики, економіки, культури, мистецтва, релігії, філософії, етнографії, а також матеріальної й духовної спадщини Японії.

Фахівці, які присвятили свою професійну діяльність дослідженню Японії, називаються японоведами або японістами. Їхня робота включає аналіз та інтерпретацію різних феноменів японської культури та суспільства, а також поширення знань про Японію через наукові дослідження, викладання та публікації.

• Філіп Франц фон Зібольд (1769 — 1866) — біолог, медик.

• Поліванов Євгеній Дмитрович — мовознавець

• Бондаренко Іван Петрович — мовознавець
• Капранов Сергій Віталійович — релігієзнавець
• Резаненко Володимир Федорович — мовознавець, соціолог
• Рубель Вадим Анатолійович — історик
• Хадаші Єва (справжнє ім'я — Євгенія Суда) — кандидатка мистецтвознавства, магістр філології, японіст, музикознавеця, письменниця, авторка монографії «Західні впливи у музичному мистецтві Японії періоду Мейдзі (1868 — 1912)»^[1]

• Воблий Борис Іванович (1883 — ?) — мовознавець
• Пущенко Федір Дем'янович (1879 — після 1938) — мовознавець.

• (англ.) Electronic journal of contemporary Japanese studies [Архівовано 8 листопада 2005 у Wayback Machine.]
• (англ.) European Association for Japanese Studies