Яцко Мирослав Мирославович — Вікіпедія
Мирослав Яцко Яцко Мирослав Мирославович | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 13 січня 1975 Вижній Березів, Івано-Франківська область |
Смерть | 6 березня 2023 (48 років) |
Військова служба | |
Роки служби | 1993—1995, 2022—2023 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Гірська піхота |
Формування | 10 ОГШБр |
Нагороди та відзнаки | |
Миросла́в Миросла́вович Яцко́ (13 січня 1975, Вижній Березів, Івано-Франківська область — 6 березня 2023, Спірне, Донецька область) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни. Нагороджений орденом «За мужність».
У 1993—1995 роках проходив строкову службу в армії. Після демобілізації одружився з Лючі Ганною Орищук. Разом виховали двох донечок — Уляну й Марію.
Після початку російської агресії на сході України кілька разів брав участь у антитерористичній операції.
Після повномаштабного вторгнення Росії в Україну Мирослав добровольцем пішов на фронт. Служив у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс»[1][2].
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня[3].
- ↑ Мирослав Мирославович Яцко. Косів (укр.). 20 березня 2023. Процитовано 9 травня 2024.
- ↑ Яцко Мирослав Мирославович. yablunivska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2024.
- ↑ Указ президента України №483/2023.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |