Ґоґ і Маґоґ — Вікіпедія
Ґоґ і Маґо́ґ (івр. גּוֹג וּמָגוֹג, араб. ياجوج وماجوج — Яджудж і Маджудж) — у біблійній есхатології два народи, нашестя яких потрясе світ незадовго до другого приходу Месії. Йосип Флавій ототожнює Ґоґа і Маґоґа зі скіфами[1].
Книга пророка Єзекіїля, гл. 38[2]:
Сину людський, зверни своє обличчя до Ґоґа, краю Маґоґа, князя Рошу, Мешеху та Тувалу, і пророкуй на нього 3 та й скажеш: Так сказав Господь: Ось Я проти тебе, Ґоґу, княже Рошу, Мешеху та Тувалу! |
Серед численних спроб виявити історичне джерело книги Єзекіїля та ототожнити Ґоґа і Маґоґа з певним народом, що жив на північ від землі Ізраїлю, найприйнятнішим видається припущення, що прообразом Ґоґа був Ґіґ (у ассирійців — Ґуґу), цар Лідії, (бл. 687—652 роки до н. е.). За Геродотом, цар Ґіґ розширив свої володіння в Малій Азії до Егейського моря на заході та до Чорного моря на півночі. У бібліотеці ассирійського царя Ашшурбаніпала (699—633? до н. е.) було знайдено декілька глиняних табличок з різними варіантами історії Ґіґа. Численні битви, в яких він брав участь, та навали лідійців і їхніх союзників на Мідію, свідком яких міг бути автор книги Єзекіїля, створили тло апокаліптичного сприйняття Ґоґа і Маґоґа.
Християнські уявлення про народи Ґоґ і Маґоґ доповнює «Апокаліпсис», де сказано, що наприкінці часів після звільнення сатани він закличе народи Ґоґ і Маґоґ для чергової священної війни з вірними (Біблія, Об'явл. 20:08). Поширена точка зору, за якою тут ідеться про північні народи скіфського або навіть гунського походження[3].
У численних переказах Талмуду, у мідрашах та інших джерелах Ґоґ і Маґоґ — це завжди жорстокі та кровожерливі народи, останні битви яких з іншими народами світу відбудуться в землі Ізраїлю перед приходом Месії. Крім звичних асоціацій з лідійцями, мідянами, парфянами або скіфами, деякі хасидські вчителі інтерпретували Ґоґа і Маґоґа як Наполеона[4].
За ісламськими джерелами, під час своєї подорожі, за велінням Аллаха Зу-ль-Карнайн потрапляє до народу, який жив між двома горами. Цей народ звернувся до Зуль-Карнайна з проханням врятувати їх від утисків народів Яджудж і Маджудж (Ґоґ і Маґоґ). І він, з дозволу Аллаха, споруджує залізну стіну, і Яджудж і Маджудж (Ґоґ і Маґоґ) виявилися ув'язненими в тому місці. Таким чином Зуль-Карнайн рятує народ, що «заледве розуміє мову», від неправедних племен (18, 92-100).
У пророка Мухаммеда сказано: «Вони кожен день копають вихід з ув'язнення». Вони вийдуть з ув'язнення в той час, коли люди будуть у спокої після вбивства Даджала (Антихрист). Вони все змітатимуть зі свого шляху, і не залишатимуть на своєму шляху ні води, ні рослинності. Вони пожиратимуть усіх тварин. Того, хто з їхніх помре, вони самі будуть пожирати. Серед них будуть і такі, які харчуватимуться тільки кров'ю й людським м'ясом".
Край Ґоґа і Маґоґа на доволі схематичній англо-саксонській карті з 1000 року розташований неподалік від Полярного кола. Гог і Магог тут розташовані на північ від сучасного Азербайджану, неподалік від Каспійського моря.
На карті Tabula Rogeriana 1154 року, створеній Аль-Ідрісі, край Гог і Магог находиться на крайньому північному сході.
На карті світу П'єтро Вісконте 1326 року Ґог і Маґоґ розташовані на крайньому сході, аж за Китаєм[5]. На карті Андреа Б'янко 1436 року Ґоґ і Маґоґ розташовані на півострові навпроти Едемського саду[6] На пізніших картах Ґоґ і Маґоґ зміщаються на північний схід Азії, приблизно в район Камчатки.
На карті Geographia sacra Абрагама Ортеліуса (Theatrum orbis terrarum, Антверпен, 1601) Маґоґ — місто в північній Месопотамії, на річці Арбонаї, притоці Євфрату[7].
- «Ґоґ і Маґоґ» (Gog und Magog — eine Chronik, 1943) — роман єврейського філософа екзистенціаліста, чия юність тісно пов'язана із Львовом, Мартина Бубера.
- Ґоґи[8] та маґоґи[9] — військова одиниця міста Інферно популярної відеогри Heroes of Might and Magic III.
- Маґоґи — варварська іншопланетна цивілізація в телесеріалі «Андромеда»[10].
- Ґоґ і Маґоґ — примітивні людиноподібні істоти, які зʼявляються в 13 сезоні 14 серії в серіалі Надприроднє.
- ↑ Йосип Флавій, Юдейські старожитності, Кн.1, гл.6:1
- ↑ Біблія в перекладі Огієнка. Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 13 травня 2012.
- ↑ HTM Андрій Кесарійський. Тлумачення Апокаліпсису[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Арье Ольман. Гог и Магог: война последних дней. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 13 травня 2012.
- ↑ Alessandro Scafi, Mapping Paradise, A history of Heaven on earth (London, British Library 2006), 201
- ↑ Alessandro Scafi, Mapping Paradise, A history of Heaven on earth (London, British Library 2006), 208
- ↑ Alessandro Scafi, Mapping Paradise, A history of Heaven on earth (London, British Library 2006), Taf. 16
- ↑ Gog (H3). Might and Magic Wiki (англійською) . Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 05.02.2019.
- ↑ Magog (H3). Might and Magic Wiki. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 05.02.2019.
- ↑ Kristi (28 березня 2011). Gog and Magog - (амер.). Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
- Jon Ruthven, The Prophecy That Is Shaping History: New Research on Ezekiel's Vision of the End. Fairfax, Virginia: Xulon Press, 2008.
- J. G. Aalders: Gog en Magog in Ezechiël. J.H. Kok, Kampen 1951.
- Muhammad Ali: The Antichrist and Gog and Magog. Ahmadiyya Anjuman Isha'at Islam Lahore Inc., Columbus OH 1992.
- Andrew Runni Anderson: Alexander's Gate, Gog and Magog, and the Inclosed Nations. The Medieval academy of America, Cambridge MA 1932.
- David Yo'elAri'el: Milhemet Gog u-Magog, meshihiyut ve-apokalipsah ba-Yahadut--be-`avar uve-yamenu. Yedi'ot aharonot. Sifre hemed, Tel Aviv 2001.
- Daniel I. Block: Gog & Magog in Ezekiel's Eschatological Vision. in: Eschatology in Bible & Theology. Evangelical Essays at the Dawn of a New Millennium. InterVarsity Press, Downers Grove IL 1997.
- Sverre Bøe: Gog and Magog, Ezekiel 38-39 as Pre-text for Revelation 19,17-21 and 20,7-10. Mohr Siebeck, Tübingen 2001.
- Marie Felicité Brosset: Histoire de la Siounie par Stéphanno s Orbélean. St. Petersburg 1864.
- Timothy John Mills: The Gog pericope and the Book of Ezekiel. PhD dissertation. Drew University 1989.
- Воронин А. А. Статуи короля Ога и королевы Магог из сакральной земли Атлантиды — Огигии // Воронин А. А. Сокровища и реликвии потерянных цивилизаций. М.: Вече, 2010.
- Гог і Магог [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 253. — 1000 екз.
- Стаття «Gog und Magog» на сайті bibelkommentare.de [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Гог і Магог в ісламі [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Yajuj wa Ma'juj (Gog and Magog) according to Islam [Архівовано 3 травня 2012 у Wayback Machine.]