Амали — Вікіпедія

Амали — ім'я династії правителів готів, що правили з IV століття на теренах сучасної України, в Східній та Центральній Європі.

Відповідно до готських легенд родоначальником усього готського народу був «Гаутам» (також Гаутам — одне з імен Одіна в скандинавських сагах). За ним слідують двома інші напівміфічні керманичі. Після них слідував Амала, від якого, за переказами, веде свою назву королівський рід остготів.

Онук Амали, син Ізернія — король Острогота, є першим історично підтвердженим Амалом і першим дійсним королем з цього роду (близько 240). Але лише з часу могутнього остготского завойовника Ерманаріха (350–376) починається безперервний ряд остготський королів з дому Амали, що триває до сучасника Юстиніана I, Теодагада.

Найбільшим представником цієї династії був Теодоріх Великий, що прославляється в німецьких героїчних сагах під ім'ям Дітріха Бернського. Він і його герої присутні в «Нібелунгах» та інших давньогерманських поемах та іменуються Амелунгами, тобто нащадками Амали.

Щонайменше дві родини заявляли, що походять від Амалів. Перша родина це Біллунги, герцоги Саксонії, які також відомі як Амелунги або Емлінгени. Інша родина це Соловйови, барони Російської імперії з 1727 року (німецьких джерелах відомі як «von Solowhoff»). Соловйови заявляли, що їхнім предком був Ерманаріх.

• Список королів остготів
• барон Соловйов Веніамін Миколайович

• Bradley, Henry. The Goths: From the Earliest Times to the End of the Gothic Dominion in Spain. 2nd ed. New York: G. P. Putnam's Sons, 1883