Штани — Вікіпедія
Штани́[1] або брю́ки[2][3], діал. га́чі[4], ногави́ці[5][6], заст. панталони[7] — різновид верхнього одягу, який захищає ноги, сідниці, геніталії та низ живота. Складається з двох зшитих частин, що облягають ноги — холош чи штанин.
Слово штани походить від прасл. *šьtany, що являє собою форму множини слова *šьt-ana (варіант штані походить від форми двоїни *šьtaně). Значенням *šьt-ana (раніша форма *šitana < *si̯ŭtana) було «тканина, що зшиваєтся чи пришивається до другої», і пов'язується з дієсловом *šiti. Менш ймовірними є версії тюркського (від дав.-тюрк. ičton — «внутрішній, нижній одяг, штани»), іранського (ір. štāna — «нога», «холоша»), романського (італ. sottana, фр. soutane — «довгий одяг, сутана») походження, а також виведення від пра-і.є. *steg-/*stog- («покривати»)[8].
Діалектне гачі походить від прасл. *gatjě[9]. Малоймовірна версія походження від угор. gatya[10], оскільки це слово вважається запозиченям зі слов'янських[11][12].
Застаріле панталони походить з французької мови (pantalon). Окрім чоловічих штанів, панталонами називають і різновид жіночої спідньої білизни, довгі труси, які покривають нижню частину тулуба від пояса звичайно до колін[7].
Сучасні класичні штани за довжиною повинні закривати половину підбора черевиків. Короткі штани називають шортами. Популярні також штани довжиною нижче колін, котрі часто називають бриджі.
За покроєм розрізняють такі типи штанів:
- класичні (брюки) — частина класичного чоловічого костюму; як правило, прасуються "на стрілки"; низ холоші знизу підшивається кіперною стрічкою
- шаровари — азійські широкі штани
- рейтузи
- лосини
- кюлоти
- хакама — японські широкі штани
- (англ. buggy-pants) — частина вбрання прихильників культури хіп-хопу, особливо широкий покрій та носяться на стегнах дуже низько
- (англ. Hipster) — штани з низькою талією, сидять на стегнах, на відміну від класичних не закривають пупа
- (англ. Bondage pants) — штани з великою кількістю ремінців, замків та кишень, особливо популярні серед прихильників панк-культури
- бриджі (від англ. Breeches) — частина одягу чоловіків від кінця 16 століття до початку 19, а також частина вбрання прислуги — лівреї
- банани — спочатку покрій штанів для жінок, проте у 80-х роках були популярними і серед чоловіків. Вирізняються знизу звуженими штанинами
За матеріалом розрізняють такі типи штанів:
- шкіряні
- вельветові
- джинси
- гумові
За призначенням розрізняють такі типи штанів:
- спецодяг:
- робочі (спецівка)
- термостійкі (у пожежників)
- спортивні:
- для їзди на велосипеді
- для бігу
- для їзди верхи
Штани винайшли ще в доісторичні часи.
Поясним одягом українських чоловіків служили штани (гачі, ґачі, ґаці, шаровари, ногавиці, порти, портки, портяниці)[13]. Вважається, що цей вид одягу винайшли скіфи, котрі велику частину свого життя проводили в сідлі[14]. З найдавніших часів слов'яни носили вузькі полотняні штани. Штани шилися із грубого полотна на літо, із сукна — на зиму.
- Було два типи крою
- вузькі штани у тих місцевостях, де сорочку носили «навипуск» (давній слов'янський спосіб),
- широкі, де її заправляли у штани (запозичення в кочівників). Запорізькі козаки запозичили фасон своїх широчезних шароварів у тюркських народів.
Вузькі штани в Україні також були називали ґаланці́[15]. Жителі Прикарпаття носили штани з жовтого або білого домотканого сукна, а у високогірних районах Карпат і на Закарпатті шили також зимові штани з овчини хутром усередину[14].
Існує 2 варіанти покрою вузьких штанів — залежно від того, де застосовано клини (Полісся, Бойківщина). У стані рубець полотняних штанів викінчується «очкуром» (шнурком, протягненим через верхню закладку). У сукняних штанях на стані через петлі протягали шкіряний ремінь. Штани рідко і скупо прикрашали. В гуцулів на сукняних штанях бували декоративні шви. У підгірян і бойків тоненькою монохромною (як правило, зеленою) смужкою вишивки прикрашали кишені (новіша традиція). На Покутті полотняні штани мали білі мережки. На Лемківщині сукняні штани мали кольоровий випуск і металеві ґудзики.
- ↑ Штани // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Брю́ки // Словарь росийсько-український 1893–1898 рр. (М. Уманець, А. Спілка.)
- ↑ Брюки // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Гачі // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Ногавиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ногави́ця // Ніковський А. Словник українсько-російський. Видання фототипичне. — Горно, 1927.
- ↑ а б Панталони // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Єлизавета Барань. Лексичні гунгаризми у творах українських письменників Закарпаття
- ↑ В. Б. Крысько. Заметки о древненовгородском диалекте. — Вопросы языкознания. — М. : Наука, 1994.
- ↑ М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
- ↑ Народне вбрання. Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 2 серпня 2019.
- ↑ а б Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
- ↑ Ґаланці // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Штани // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2095-2096. — 1000 екз.
- Бахили, Бочмаги, Валянки, Волосінки, Волосянки, Волошні, Галанці, Ганавиці, Гандовери, Гачі, Голошні, Гоновиці, Кармазини, Клочаники, Крашениці, Мишини, Нагавиці, Нагавиці черчикові, Нагавки, Надраги, Пачмаги, Плюндри, Поркениці, Поркевниці, Портки, Почмаги, Сподники, Убранє, Фарбанки, Холошні, Шараварки, Штани довбані, Штани задублені, Штани очкурні, Штани до паска, Штани обрані, Штани пайстрові // Матейко К. Український народний одяг: етнографічний словник / Відп. ред. Р. Кирчів. НАН України. Інститут народознавства. — К.: Наукова думка, 1996. — C. 71—73.
Це незавершена стаття про одяг. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |