Дебед — Вікіпедія
Дебед | |
---|---|
Дебед в Алаверді | |
Басейн річки позначений зеленим кольором у верхній частині мапи | |
40°57′26″ пн. ш. 44°37′57″ сх. д. / 40.9573° пн. ш. 44.6325° сх. д. | |
Витік | Dseghd |
• координати | 40°57′26″ пн. ш. 44°37′57″ сх. д. / 40.9573° пн. ш. 44.6325° сх. д. |
Гирло | Храмі (впадає у Куру) |
• координати | 41°22′32″ пн. ш. 44°57′42″ сх. д. / 41.3756° пн. ш. 44.9617° сх. д. |
Країни: | Вірменія, Грузія |
Регіон | Квемо Картлі Лорі |
Довжина | (з Памбаком) — 178 |
Площа басейну: | 4 050 |
Середньорічний стік | 29,7 м³/с |
Притоки: | Марція, Шног, Ахтала |
Медіафайли у Вікісховищі |
Дебе́д (вірм. Դեբեդ, груз. დებედა) — річка у Вірменії та Грузії, права притока річки Храмі, яка є правою притокою Кури. Утворюється злиттям річок Памбак та Дзорагет в селі Дсех. Довжина (з Памбаком) становить 178 км, з них у Вірменії 152 км. Площа басейну 4050 км².
Тече вузькою та глибокою (до 350 м) ущелиною до села Баграташен. Річкою проходить ділянка вірмено-грузинської кордону протяжністю близько 12 км, що розділяє правобережне вірменське село Баграташен та лівобережне грузинське місто Садахло.
Перебіг швидкий, Дебед — найбільш повноводна річка Вірменії (за винятком Араксу). Води використовуються для зрошення і отримання електроенергії.
Великі притоки — Марція, Шног (зправа) і Ахтала (зліва).
На Дебеді знаходяться міста Алаверді, Ахтала, село Дсех (батьківщина Ованеса Туманяна), Одзун, включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Санаїн та Ахпат. У Санаїні зберігся кам'яний міст XIII століття через Дебед. Між Алаверді та Санаїном також проходить канатна дорога над річкою Дебед.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (Червень 2022) |
Це незавершена стаття з географії Вірменії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |