Карел Явурек — Вікіпедія

Карел Явурек
Народження	30 липня 1815(1815-07-30)[1][2][3] Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1][3]
Смерть	24 березня 1909(1909-03-24)[1][4][3] (93 роки)
	Нове Мєсто, Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[4]
Поховання	Ольшанський цвинтар[5]
Жанр	історичний живопис
Навчання	Празька академія образотворчих мистецтв
Діяльність	художник, педагог, реставратор
Відомі учні	Helena Emingerovád
Роботи в колекції	Національна галерея
Карел Явурек у Вікісховищі

Карел Явурек (чеськ. Karel Javůrek; 30 липня 1815, Прага — 23 березня 1909, Прага) — чеський історичний живописець.

Поряд з Ярославом Чермаком вважається родоначальником чеської історичної школи живопису.

Навчався у празькій академії образотворчих мистецтв під керівництвом Християна Рубена, потім — в студії відомого чеського портретиста Франтішека Ткадліка. Пройшов стажування в Дрездені, разом з Ярославом Чермаком у Егідіуса Кареля Густава Вапперса в Антверпені, і Парижі — у Тома Кутюра.

Карел Явурек — автор сотень картин, що зображують майже всі періоди чеської історії, а також ряду релігійних картин на біблійні мотиви.

Теми для своїх картин Явурек черпав з чеської історії, головним чином з Гуситських воєн (відомими роботами художника є картини «Прощання Яна Гуса зі співвітчизниками», (1846) і «спаленої земля» (1852)), згодом писав переважно жанрові полотна і якщо зображував історичні сюжети, то надавав їм все більш і більш жанровий характер.

Багато з картин Явурека, хоча і створені на основі чеської історії, несуть на собі вплив французьких і бельгійських майстрів.