Кемалізм — Вікіпедія

Кемалі́зм (тур. Atatürkçülük, Kemalizm) — ідеологія турецького націоналізму, висунута Кемалем. Дотепер вважається офіційною ідеологією Турецької республіки. Однак сучасні прихильники кемалізма вважають, що їхня ідеологія є ефективною моделлю розвитку країн Третього світу^[1]. Схожої думки дотримується і американський політолог Самуель Гантінгтон, особливо виділяючи в кемалізму момент радикальної (революційної) вестернізації і розриву з колишніми культурними традиціями^[2]. В основі кемалізма лежать 6 пунктів («шість стріл» — тур. Altı Ok). Перші чотири стріли були сформульовані в 1927 році, а потім в 1931 до них були додані ще дві. Остаточно доктрина шести стріл була закріплена в конституції 1937 року.

1. Республіканізм (тур. cumhuriyetçilik)
2. Націоналізм (тур. milliyetçilik)
3. Популізм (тур. halkçılık)
4. Реформізм (тур. inkılapçılık)
5. Лаїцизм (тур. laiklik)
6. Етатизм (тур. devletçilik)