Кільце (астрономія) — Вікіпедія

Кільця планети — система плоских концентричних утворень з пилу і льоду, що обертається навколо планети в екваторіальній площині. Кільця виявлені у всіх газових гігантів Сонячної системи.

Система кілець Сатурна була відкрита в XVII столітті. Першим її спостерігав найімовірніше Галілео Галілей у 1610 році, проте через низьку якість оптики він бачив не кільця, а лише «придатки» по обидва боки Сатурна.

У 1655 році Хрістіан Гюйгенс, використовуючи досконаліший ніж у Галілея телескоп, першим побачив кільце Сатурна і записав: «кільцем оточений тонким, плоским, що ніде не торкається, до екліптики нахиленим».

Понад 300 років Сатурн вважався єдиною планетою, оточеної кільцями. Лише в 1977 році, при спостереженні покриття Ураном зірки, у планети були виявлені кільця. Слабкі і тонкі кільця Юпітера були відкриті в 1979 році космічним апаратом «Вояджер-1». Через 10 років, у 1989 році, «Вояджер-2» виявив кільця Нептуна.

Кільця може мати також супутник Сатурна Рея. Дані, які передав у листопаді 2005 і в серпні 2007 року апарат «Кассіні — Гюйгенс», показали, що при заході в «тінь» Реї, потік реєстрованих від Сатурна електронів у кілька разів аномально зменшувався, що може свідчити про наявність у Реї трьох кілець.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Planetary rings

• Кільця Юпітера
• Кільця Сатурна
• Кільця Урана
• Кільця Нептуна

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2015)

Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.