Нива (Вінниця) — Вікіпедія
Повна назва | Футбольний клуб «Нива» | ||
Прізвисько | «зелено-білі» | ||
Засновано | 1958, 2016 | ||
Населений пункт | Вінниця, Україна | ||
Стадіон | Центральний міський стадіон | ||
Вміщує | 5 000 з 24 000 | ||
Президент | Артур Загорулько | ||
Головний тренер | Юрій Ярошенко | ||
Ліга | Друга ліга | ||
2023-24 | 8 місце | ||
Вебсайт | niva-v.com.ua | ||
|
Футбольний клуб «Нива» — український футбольний клуб з міста Вінниці. Заснований 1958 року. В різні роки виступав у нижчих лігах чемпіонату СРСР; за часу незалежності — у вищій, першій і другій лігах чемпіонату України, один раз представляв Україну в Кубку кубків УЄФА.
У різні роки команда виступала під такими назвами:
- 1958–1979: «Локомотив»
- 1979–1999: «Нива»
- 1999–2003: ФК «Вінниця»
- 2003–2006: «Нива»
- 2006–2008: «Нива-Світанок»
- 2008–2012: ПФК «Нива»
- 2016–2018: ФК «Нива-В»
- З 2018 року: СФК «Нива»
Вінницька команда майстрів під назвою «Локомотив» була створена у 1957 році за ініціативою начальника Південно-західної залізниці Петра Кривоноса[1]. 16 квітня 1958 року «Локомотив» провів перший матч у рамках чемпіонату СРСР проти станіславського «Спартака» і переміг його з рахунком 2:1. Перший гол на рахунку Миколи Чергінця. Вже 1959 «Локомотив» переміг у своїй зоні класу Б, і як найкраща українська команда мав підвищитись до класу А, однак цього не відбулося. У 1958–1964 і 1970 роках команда виступала в класі «Б» чемпіонату Союзу, у 1965–1969 — в другій групі класу «А». У другій групі «Локомотив» провів 200 ігор (60 перемог, 80 нічиїх, 60 поразок, різниця м'ячів 203:193), найкращий бомбардир — Євген Снітко (36 м'ячів у 175 матчах).
В третій декаді жовтня 1963 вінницький «Локомотив» поступився СКА «Одеса» у фіналі чемпіонату УРСР з рахунком 3:0 (2:0; 1:0).В наступному сезоні вінничани, вигравши підгрупу і фінал 6-и, вперше стали чемпіонами УРСР та підвищились до другої групи класу А чемпіонату СРСР.
У 1971–1989 роках клуб виступав у чемпіонаті УРСР, як складової Другій лізі чемпіонату СРСР, де двічі займав другі місця (1981, 1985) і один раз третє (1983). У 1984 році команда перемогла в українській зоні другої ліги СРСР, а також стала чемпіоном УРСР, тренував тоді команду Юхим Школьников. За 19 років виступів в Другій лізі СРСР і чемпіонаті УРСР команда провела 840 ігор: 343 перемоги, 241 нічия, 256 поразок, різниця м'ячів 1010–770. Найкращі бомбардири команди — Паша Касанов і Сергій Шевченко, на рахунку яких по 127 забитих м'ячів. Абсолютний рекордсмен вінницької команди за кількістю ігор — Паша Касанов, який провів 513 матчів.
Два роки (1990–1991) «Нива» виступала в буферній (західній) зоні другої ліги СРСР, де двічі займала п'яте місце.
У сезонах 1992, 1993/1994–1996/1997 «Нива» виступала у вищій лізі чемпіонату України. У 1992/1993 і 1997/1998–2004/2005 — в першій лізі. Проблеми з фінансуванням команди змусили її два роки перебувати в аматорському статусі. Починаючи з сезону 2007/08 років, відроджена команда з новою назвою «Нива-Світанок» грає в другій українській лізі.
Навесні 1996 року «Нива», обігравши в півфіналі Кубка України донецький «Шахтар» (0:0, пен. 3:0), вийшла до фіналу турніру, де програла «Динамо» 0:2. Це дало право клубу восени виступати в Кубку володарів кубків, де команда спочатку перемогла естонський «Садам» (1:2, 1:0), а в 1/16 поступилася швейцарському «Сьйону» (0:2, 0:4).
У 1997 році «Нива» посіла останнє місце і вилетіла в першу лігу, в якій виступала 8 сезонів поспіль. У перші роки команда була близька до повернення у вищу лігу. Але цього не сталось. У 1999 році команда змінила назву на ФК «Вінниця», і виступала під цією назвою до 2003 року, згодом повернувши стару назву. Однак і це не допомогло. У 2005 році вінничани знялися зі змагань через відсутність коштів фінансування клубу.
Місце Ниви в тому сезоні посіла команда «Бершадь». У 2006 році команда на базі вихованців власної СДЮШОР відродилася під назвою «Нива-Світанок». Ця команда почала свій шлях з аматорського чемпіонату України. У чемпіонаті 2006 року вінничани подолали 2 попередніх етапи, а у фінальній групі посіли останнє місце.
У 2007 році за сприяння Вінницької ОФФ, вінницьких міської влади і спонсорів, «Нива-Світанок» заявилася у другу лігу чемпіонату України. Команда комплектувалася за рахунок молодих вихованців місцевих ДЮСШ та СДЮШОР самої Вінниці і районних центрів.
8 липня 2008 року на засіданні ПФЛ Україна команді було повернуто історичну назву «Нива», а клуб став називатися ПФК «Нива» Вінниця. В структуру футбольного клубу увійшов новий співзасновник Олег Караванський. Очолювати ПФК «Нива» (Вінниця) став почесний президент Володимир Продивус, а президентом став Олег Караванський. фінансова підтримка клубу здійснюється обласною адміністрацією та обласною радою, міською радою, корпорацією «Прем'єр-Фінанс» (В. С. Продивус) та корпорацією «O.L.KAR» (О. Е. Караванський), радою ПФК. Команда «Нива-Світанок» стала на правах молодіжного складу ПФК «Нива» представляти клуб у Чемпіонаті Вінницької області з футболу.
Фінансова стабільність одразу ж дала результати, і «Нива» в сезоні 2008/09 посіла 3 місце, а в 2009/10 — вже друге. Але сезон на цьому не закінчився. Команда першої ліги — чернігівська «Десна» не пройшла ліцензування в ПФЛ і звільнене місце було вирішено розіграти між другими командами груп другої ліги. На нейтральному полі був переможений кременчуцький «Кремінь» — 2:0, і «Нива» ввійшла до першої ліги. Сезон 2009/10 для «Нива» став подвійно тріумфальним. За кілька днів до матчу з «Кременем», «Нива» стала переможцем першого розіграшу «UMBRO-Кубка Ліги», розгромивши у фіналі «Гірник-Спорт» з Комсомольська 4:0.
Проте, наступні два сезони знову оголили питання фінансування та виживання команди. Перше коло сезону 2010–2011 команда завершила на 5 місці, достойно боровшись з лідерами. Однак наступне провалила, закінчивши сезон на 10 місці. Саме тоді вже почався розбрат у керівництві і команда залишилась без підтримки «OLKAR» О.Караванського. Восени 2011 року перестає фінансувати команду і «Прем'єр-Фінанс» В.Продивуса. Команду залишає тренер Олег Федорчук та більшість гравців. Після другого кола 2011/12 Нива займала передостаннє місце в турнірній таблиці. Питання про виживання вже стояло взимку 2011 року. Однак завдяки мінімальній підтримці місцевої влади та цілому десанту нових гравців, здебільшого з Одеси, Нива таки залишилась у першій лізі, посівши в підсумку 13 місце. Та все ж 5 липня команда, не знайшовши нових джерел фінансування, знімається зі змагань.
11 листопада 2015 року «Нива» (Вінниця) подала заявку на атестацію в другу лігу[2], яка була задоволена і влітку 2016 року клуб був включений до другої ліги[3]. Почесним президентом клубу стає Василь Васильович Вовк [4]. Новітня сторінка відродження вінницького футболу розпочалася порцією адреналіну і смаком перемоги рідної команди [5]. Після тривалої перерви клубу вдалося одразу зайняти 7 місце у сезоні 2016/17, а у сезоні 2017/18 завоювати 3-тє місце в групі "А" Другої ліги[6] .Третє відродження професійного футболу припало на 2016-2018 рр..
21 січня 2021 року президентом клубу став гравець «Ниви» Артур Загорулько[7]. Після цього клуб очолив відомий в минулому голкіпер Володимир Циткін. 4 листопада 2021 року тренер залишив клуб, припинивши співпрацю «за згодою сторін»[1] [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.].
Сезон | Ліга | І | В | Н | П | М'ячі | Місце | Головний тренер |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1992 | Вища | 18 | 5 | 4 | 9 | 18-33 | 8 з 10 в групі | Валерій Петров, В'ячеслав Грозний |
1992/93 | Перша | 42 | 24 | 14 | 4 | 73-26 | 1 з 22 | Юхим Школьников |
1993/94 | Вища | 34 | 12 | 8 | 14 | 37-45 | 10 з 18 | Юхим Школьников |
1994/95 | Вища | 34 | 10 | 7 | 17 | 38-51 | 14 з 18 | Сергій Морозов, Олександр Бобаріко |
1995/96 | Вища | 34 | 11 | 7 | 16 | 28-36 | 15 з 18 | Сергій Морозов |
1996/97 | Вища | 30 | 4 | 6 | 20 | 19-48 | 16 з 16 | Олександр Іщенко, Паша Касанов |
1997/98 | Перша | 42 | 22 | 7 | 13 | 58-34 | 5 з 22 | Володимир Атаманюк, Олександр Іщенко |
1998/99 | Перша | 38 | 16 | 9 | 13 | 45-39 | 6 з 20 | Леонід Гайдаржи, Ігор Яворський |
1999/00 | Перша | 34 | 14 | 6 | 14 | 29-39 | 11 з 18 | Володимир Рева, Леонід Гайдаржи |
2000/01 | Перша | 34 | 12 | 8 | 14 | 35-41 | 10 з 18 | Олександр Петраков, Володимир Рева |
2001/02 | Перша | 34 | 10 | 8 | 16 | 35-52 | 15 з 18 | Володимир Рева, Віталій Тарасенко, Валерій Душков |
2002/03 | Перша | 34 | 9 | 9 | 16 | 18-31 | 16 з 18 | Володимир Рева |
2003/04 | Перша | 34 | 14 | 10 | 10 | 34-24 | 8 з 18 | Роман Покора, Анатолій Раденко, Володимир Ігнатенко |
2004/05 | Перша | 34 | 15 | 8 | 11 | 49-38 | 5 з 18 | Володимир Безсонов |
2005/06 | «Нива» знялася зі змагань | |||||||
2006/07 | КФК | 12 | 5 | 5 | 2 | 21-8 | 2 з 4 в групі | Юрій Солов'єнко |
2007/08 | Друга «А» | 30 | 10 | 5 | 15 | 23-40 | 9 з 16 в групі | Іван Панчишин |
2008/09 | Друга «А» | 32 | 18 | 7 | 7 | 42-30 | 3 з 18 в групі | Богдан Блавацький, Юрій Солов'єнко |
2009/10 | Друга «А» | 20 | 12 | 4 | 4 | 43-16 | 2 з 12 в групі | Олег Федорчук |
2010/11 | Перша | 34 | 14 | 8 | 12 | 44-42 | 10 з 18 | Олег Федорчук |
2011/12 | Перша | 34 | 7 | 11 | 16 | 21-39 | 13 з 18 | Олег Федорчук, Олег Остапенко |
не брала участі | ||||||||
2016 | ААФУ | 6 | 2 | 2 | 2 | 5-5 | 2 з 4 в групі | Володимир Рева |
2016/17 | Друга | 32 | 14 | 8 | 10 | 42-33 | 7 з 17 | Володимир Рева, Володимир Горілий |
2017/18 | Друга «А» | 27 | 13 | 6 | 8 | 34-21 | 3 з 11 в групі | Денис Колчин |
2018/19 | Друга «А» | 27 | 11 | 9 | 7 | 29-23 | 4 з 10 в групі | Денис Колчин, Колінс Нгаха |
2019/20 | Друга «А» | 20 | 5 | 5 | 10 | 22-28 | 9 з 11 в групі | Колінс Нгаха, Олег Шумовицький |
2020/21 | Друга «А» | 24 | 10 | 3 | 11 | 38-38 | 6 з 13 в групі | Олег Шумовицький, Володимир Циткін |
2021/22 | Друга «А» | 17 | 7 | 4 | 6 | 29-20 | 8 з 15 в групі | Володимир Циткін |
2022/23 | Друга | 18 | 10 | 5 | 3 | 29-16 | 4 з 10 | |
2023/24 | Друга | 26 | 9 | 9 | 8 | 36-35 | 8 з 15 |
Посада | Ім'я |
---|---|
Президент | Артур Загорулько |
Спортивний директор | Олексій Свіріда |
Посада | Ім'я |
---|---|
Головний тренер | Ігор Леонов[8] |
Тренер воротарів | Іван Карабін |
Тренер з фізпідготовки | Олена Колос |
- Станом на 18 вересня 2024 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПФЛ
|
|
- Валентин Трояновський (1958–1959; 1964–1967)
- Анатолій Крощенко (1959)
- Юрій Шевченко (1959–1964)
- Стефан Решко (1966–1968)
- Віктор Прокопенко (1967–1968)
- Ірек Гатауллін (1971–1972)
- Василь Рац (1980–1981)
- Іван Вишневський (1983–1984)
- Вадим Тищенко (1984)
- Іван Паламар (1984, 1986, 1989–1991)
- / Іван Шарій (1991)
- Сергій Попов (1991)
- / Віталій Косовський (1991–1994)
- Олег Надуда (1992–1994)
- / / Олександр Горшков (1992–1994)
- / Леонід Гайдаржи (1992–1996)
- Володимир Циткін (1992–1998)
- Сергій Нагорняк (1993–1995)
- / Едуард Цихмейструк (1995)
- Костянтин Сосенко (1995–1996)
- Олександр Грановський (1996)
- Валентин Слюсар (2003–2004)
- Андрій Пилявський (2009–2010)
- Кубок України
- Фіналіст — 1996
- Кубка Першої Ліги
- Володар — 2010
- Емблема «Ниви» до 1999 року.
- Емблема ФК «Вінниця» (1999–2003)
- Емблема ФК «Нива» (2003–2008)
- Емблема ПФК «Нива» (2008–2012)
- Емблема ФК «Нива-В» (2016–2018)
- Емблема ФК «Нива» (2018–)
- ↑ Історія вінницького футболу - ivinnychanyn.com (укр.). 26 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ ЗМІ: «Кривбас», «Нива» Вінниця і ще 12 клубів подали заявки на атестацію в другу лігу. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
- ↑ Шість аматорських колективів допущені до участі в Другій лізі — UA-Футбол. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 25 червня 2016.
- ↑ ПФК «Нива-В» очолить тренер жіночої збірної України Володимир Рева, а Василь Вовк став його почесним президентом - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Вінницька. Vinbazar.com (рос.). Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Вадим Кудіяров: «Нива» готова до підвищення в класі» (Прес-служба ФК "Нива") - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Артур Загорулько стал президентом Нивы из Винницы. football.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Леонов возглавил винницкую Ниву. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
- Офіційний сайт клубу [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт клубу [Архівовано 25 січня 2009 у Wayback Machine.]
- ВІННИЦЬКОМУ ФУТБОЛУ — 50 РОКІВ[недоступне посилання з липня 2019]
- Інститут історії України [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]