French
DeutschЛорд — Вікіпедія
Лорд — у середньовічній Англії — феодальний землевласник (лендлорд або поміщик), згодом — збірний спадковий титул англійського дворянства (герцоги, маркізи, графи, барони, віконти).
Англійське слово «lord» (давніші форми lorde, lourde) походить від давньоанглійського hlāford < hlāfweard, яке утворене зі слів hlāf («хліб») і weard («хоронитель», «сторож»)[1][2]. Первісне значення — «хоронитель хліба», «наглядач хлібних комор», надалі його стали уживати у тому ж сенсі, що й латинське dominus («пан», «владика»). Слово «lady» («леді») того ж походження[2].
Надавався перам королівства, які утворювали палату лордів британського парламенту. З 19 століття титул лорда надається також громадським діячам, видатним науковцям, письменникам, музикантам тощо.[3]
Від слова лорд також походить:
- Палата лордів — House of Lords, the Lords
- Лорд-канцлер — Lord Chancellor
- Лорд-мер — Lord Mayor
- ↑ Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
- ↑ а б lord. Архів оригіналу за 23 липня 2015.
- ↑ Українсько-український тлумачний електронний словник англійських запозичень (англізмів). Автор словника — випускник кафедри прикладної лінгвістики НУ «Львівська політехніка» [Архівовано 18 лютого 2007 у Wayback Machine.] Хохліч Андрій Анатолійович.
- Лорд [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.