Люка Бельво — Вікіпедія
Люка Бельво | |
---|---|
фр. Lucas Belvaux | |
Дата народження | 14 листопада 1961 (62 роки) |
Місце народження | Намюр, Бельгія |
Громадянство | Бельгія |
Професія | актор, кінорежисер, сценарист |
Роки активності | 1980 — наш час |
IMDb | ID 0069711 |
Нагороди та премії | |
Магрітт (2013, 2015) | |
Люка Бельво у Вікісховищі |
Люка́ Бельво́ (фр. Lucas Belvaux; нар. 14 листопада 1961, Намюр, Бельгія) — бельгійський кіноактор, режисер і сценарист.
Люка Бельво народився 14 листопада 1961 року в місті Намюрі, Бельгія. Навчався в королівському інтернаті у Філіппвілі[fr], де його батько був директором інтернатури і профспілковим активістом. У 16-річному віці Люка кинув навчання та автостопом відправився у Париж, щоб стати актором.
Люка Бельво дебютував як автор у 1981 році, знявшись поряд з Жаном Карме у фільмі Іва Буассе «Вперед, сини вітчизни». Відтоді зіграв ролі майже у 50 кіно- та телефільмах[1]. Знімався у таких режисерів, як Клод Шаброль, Анджей Жулавський, Олів'є Ассаяс, Шанталь Акерман, Режис Варньє та ін.
На початку 2000-х років Люка Бельво став відомим завдяки зрежисованої ним трилогії «Втеча», «Дивовижна пара» та «Після життя», відзначеної низкою престижних професійних та фестивальних кінонагород.
Фільм Люка Бельво 2006 року «Аргумент найслабкішого» брав участь в основній конкурсній програм 59-го Каннського міжнародного кінофестивалю та змагався за головну нагороду — «Золоту пальмову гілку».
Люка Бельво є старшим братом бельгійського кінорежисера Ремі Бельво[ru], відомого за псевдодокументальною стрічкою «Це сталося поряд з вами» («Людина кусає собаку») (1992).
- Актор
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1980 | ф | Вперед, сини вітчизни | Allons z'enfants | Симон Шалюмот |
1982 | ф | Форель | La truite | клерк |
1983 | ф | Смерть Маріо Річчі | La mort de Mario Ricci | Стефан Кутаз |
1984 | ф | Нічний дозор | Ronde de nuit | Лоран, молодий журналіст |
1984 | ф | Публічна жінка | La femme publique | Франсуа |
1984 | ф | Американська мрійниця | American Dreamer | злодій на велосипеді |
1984 | ф | Африканська жінка | La femme ivoire | Моріс |
1985 | ф | Курча під оцтом | Poulet au vinaigre | Луї Куно |
1985 | ф | Бійка | La baston | Жанжан Левасьє |
1985 | ф | Грозовий перевал | Hurlevent | Рош |
1986 | ф | Безлад | Désordre | Анрі |
1987 | кф | Посібник з безробіття - не для Данієля-Данієля | Pas de C4 pour Daniel Daniel | |
1988 | ф | Дикий закон | La loi sauvage | Ганді |
1988 | тф | Бенкет | Le banquet | Федр |
1989 | ф | Повітря так собі | L'air de rien | Франсіс |
1989 | тф | Інкогніто | Incognito | Серж |
1989—2006 | с | Комісар Наварро | Navarro | Седрік |
1990 | ф | Три роки | Trois années | Пілу |
1991 | ф | Мадам Боварі | Madame Bovary | Леон Дюпуї |
1993 | ф | Велике щастя | Grand bonheur | Люк |
2001 | ф | Це називають весною | On appelle ça... le printemps | Люк |
2002 | ф | Втеча | Cavale | Бруно Ле Ру |
2002 | ф | Дивовижна пара | Un couple épatant | П'єр |
2002 | ф | Після життя | Après la vie | Бруно Ле Ру |
2004 | ф | Завтра переїжджаємо | Demain on déménage | мосьє Делакре |
2005 | ф | Щасливого Різдва | Joyeux Noël | Гюсла |
2006 | ф | Аргумент найслабкішого | La raison du plus faible | Марк Пірме |
2007 | ф | Насіння смерті | Pars vite et reviens tard | Данглар |
2009 | ф | Армія злочинців | L'armée du crime | Жозеф Епштейн |
2009 | ф | Викрадення | Rapt | спостерігач на гелікоптері |
- Режисер і сценарист
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
---|---|---|---|---|---|
1992 | Іноді занадто багато любові | Parfois trop d'amour | |||
1996 | Сміху заради | Pour rire! | |||
2001 | тв | Мати наркомана | Mère de toxico | ||
2002 | Втеча | Cavale | |||
2002 | Дивовижна пара | Un couple épatant | |||
2002 | Після життя | Après la vie | |||
2004 | тв | Nature contre nature | |||
2006 | Аргумент найслабкішого | La raison du plus faible | |||
2007 | с | Хижаки | Les prédateurs | ||
2009 | Викрадення | Rapt | |||
2012 | 38 свідків | 38 témoins | |||
2014 | Не в його стилі | Pas son genre | |||
2017 | З нами | Chez nous |
Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
---|---|---|---|---|---|
Премія «Сезар» | |||||
1986 | Найперспективніший актор | Курча під оцтом | Номінація | ||
2004 | Найкращий режисер | Втеча, Дивовижна пара та Після життя | Номінація | ||
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій | Номінація | ||||
2010 | Найкращий фільм | Викрадення | Номінація | ||
Найкращий режисер | Номінація | ||||
2013 | Найкращий адаптований сценарій | 38 свідків | Номінація | ||
2015 | Не в його стилі | Номінація | |||
Кінофестиваль в Салоніках | |||||
1996 | Золотий Александр | Сміху заради | Номінація | ||
Найкращий сценарій | Перемога | ||||
Приз Луї Деллюка | |||||
2003 | Найкращий фільм | Втеча, Дивовижна пара та Після життя | Перемога | ||
Приз Жозефа Плато | |||||
2004 | Найкращий бельгійський кінорежисер | Втеча, Дивовижна пара та Після життя | Перемога | ||
Синдикат французьких кінокритиків | |||||
2004 | Приз Французького синдикату кінокритиків за найкращий французький фільм | Втеча, Дивовижна пара та Після життя | Перемога | ||
Золота зірка кіно | |||||
2004 | Найкращий режисер | Втеча, Дивовижна пара та Після життя | Перемога | ||
Премія товариства незалежного кіно Chlotrudis | |||||
2005 | Найкращий режисер | Втеча, Дивовижна пара та Після життя | Перемога | ||
Найкращий оригінальний сценарій | Перемога | ||||
Каннський міжнародний кінофестиваль | |||||
2006 | Золота пальмова гілка | Аргумент найслабкішого | Номінація | ||
Премія «Магрітт» | |||||
2013 | Найкращий фільм | 38 свідків | Номінація | ||
Найкращий режисер | Номінація | ||||
Найкращий сценарій | Перемога | ||||
2015 | Найкращий фільм | Не в його стилі | Номінація | ||
Найкращий режисер | Номінація | ||||
Найкращий сценарій | Перемога | ||||
2018 | Найкращий фільм | З вами | Номінація | ||
Найкращий режисер | Номінація | ||||
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій | Номінація | ||||
Кінофестиваль у Кабурі | |||||
2014 | Найкращий фільм | Не в його стилі | Перемога | ||
Премія «Люм'єр» | |||||
2015 | Найкращий режисер | Не в його стилі | Номінація |
У 2018 підтримав звернення Асоціації режисерів Франції на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4]
- ↑ Lucas Belvaux: Sa filmographie (films et séries) [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на AlloCiné
- ↑ Нагороди та номінації Люка Бельво на сайті IMDb(англ.)
- ↑ Lucas Belvaux: Ses récompenses et nominations [Архівовано 3 червня 2014 у Wayback Machine.] на AlloCiné
- ↑ Appel pour la libération d'Oleg Sentsov. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
- Люка Бельво на сайті IMDb (англ.)
- Люка Бельво на сайті AlloCiné (фр.)