МУВ — Вікіпедія

МУВ
Типпідривач миттєвої дії
ПоходженняСРСР СРСР
Історія виробництва
Розроблено1932
Характеристики
Вага31 г
Довжинанеспорядженого: 74 мм
із запалом МД-2: 126 мм
із запалом МД-5М: 120 мм
Діаметр12,3 мм

МУВ (рос. Модернизированный Упрощённый Взрыватель[1]) — радянський стандартний підривник часів Другої світової війни, створений в 1932 році[1]. Застосовувався в комбінації з запалом МД-2 або МД-5М у протипіхотних мінах натяжної (з Р-подібною чекою) і натискної дії (з Т-подібною чекою): ОЗМ-72, ПОМЗ-2, ПМД-6, сигнальних мінах, мінах-сюрпризах тощо. Випускалися до 1970-х років. З недоліків відзначається велика небезпека в користуванні[2]. Отримав подальший розвиток у підривачах МУВ-2, МУВ-3 і МУВ-4.

Будова

[ред. | ред. код]

Підривач складається з таких конструктивних елементів:

  • металевий корпус,
  • ударник,
  • пружина,
  • бойова чека,
  • запал.

У комплект входить шпилька, за допомогою якої зводять ударник. При бойовому положенні підривника чека вставлена в нижній отвір ударника. При висмикуванні чеки ударник звільняється і під дією пружини наколює капсуль-запальник, ініціюючи його вибух.

Варіанти

[ред. | ред. код]

Наступні варіанти МУВ відрізняються від першого наявністю механізму дальнього зведення: після висмикування запобіжної чеки проходить певний час (від 2 до 2,5 хвилин), перш ніж підривник стає на бойовий звід. Це робить дії з МУВ безпечнішими.

Відрізняється від МУВ наявністю тимчасового запобіжника (металоелемента), який після висмикування запобіжної чеки втримує ударник у зведеному положенні не менше 2,5 хв, що забезпечує безпеку встановлення. Після висмикування запобіжної чеки в підривника, встановленого в міну, різак під дією пружини перерізає металоелемент. Ударник при цьому переміщається до упору в бойову чеку і підривник переходить у бойове положення.

Відрізняється від МУВ-2 тим, що бойова чека має скобу, а втулка виготовлена з пластмаси (дифлона). Скоба збільшує зусилля висмикування бойової чеки до 1,5-6 кгс.

На відміну від попередніх версій, механізм дальнього зведення складається з корпусу, металевої втулки, штока, поршня, двох кульок і ковпачка. Порожнина корпусу під поршнем заповнена каучуком.

Після висмикування запобіжної чеки ударник під дією пружини разом зі штоком і поршнем, що є в порожнині з рідким каучуком, переміщається, видавлюючи каучук через кільцевий зазор. При переміщенні ударника зі штоком на 5-8 мм кульки виштовхуються в зазор між втулкою і ударником, звільнений ударник упирається в бойову чеку і підривник переходить у бойове положення.

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
МУВ МУВ-2 МУВ-3 МУВ-4
Маса спорядженого, г 31 43 38 32
Діаметр корпусу, мм 12,3 17
Довжина не спорядженого, мм 74 86 [уточнити]
Довжин с запалом МД-2, мм 126 132 [уточнити]
Довжина с запалом МД-5М, мм 120 126 113[уточнити]
Зусилля висмикування Р-подібної бойової чеки, кгс 0,5—1 1,5—6 20—25
Зусилля висмикування Т-подібної бойової чеки, кгс 2—15 1,5—10 30—110
Час дальнього зведення, сек 150 130

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Веремеев Ю.Г. Минный взрыватель МУВ (Историко-технический очерк). Архів оригіналу за 28 листопада 2009. Процитовано 13 жовтня 2015.
  2. Взрыватель МУВ история. istor-muva.html. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 червня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 261—266. — 552 с.
  • Руководство по материальной части средств инженерного вооружения. Средства минирования и разминирования — М. : Военное издательство МО СССР, 1963.(рос.)
  • Инженерные боеприпасы. Руководство по материальной части и применению. Книга первая. — М. : Военное издательство МО СССР, 1976.(рос.)
  • Взрыватели МУВ, МВ-5, ВПФ для сухопутных мин заграждения (краткое руководство). — Военное издательство НКО СССР, Москва, 1942 — 14 с.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]