М'ясниці — Вікіпедія

М'яснѝці — певний період після посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м'ясну їжу, одружуватися тощо.

Традиційно розрізняють чотири такі періоди:

• між Успенським і Пилипівським постами (15 серпня - 14 листопада);
• між Різдвом і Масницею (25 грудня - тиждень перед Великим постом). Під час Масниці можна їсти скорòмну їжу (тваринного походження), але вже без м'яса;

• між Великим і Петровим постами (Великдень - тиждень після Трійці);
• між Петровим і Успенським постами (29 червня - 31 липня).

При цьому православний статут наказує одноденні пости по середах та п'ятницях. Влітку і восени на м'ясниці у ці дні тижня скоромна їжа заборонена, а весною і взимку — дозволена риба.

Особливо в селянському побуті осінні та зимові м'ясниці — пора сватань і весіль (окрім тижнів загальниць). Починаючи від Семена (1 вересня) або від Другої пречистої (8 вересня), засилають сватів, а самі весілля часто відбуваються з Покрови (1 жовтня) через економічні та релігійні причини.

Запуст, заговини — останній день м'ясниць перед постом.

• Піст
• Загальниця

• Православний календар^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• «Азбука віри» [Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine.]