Нарвська операція (лютий 1944) — Вікіпедія

Нарвська операція (лютий 1944)
Битва за Нарву
Німецько-радянська війна
Карта району бойових дій з 10 лютого по 23 квітня 1944
Карта району бойових дій з 10 лютого по 23 квітня 1944
Карта району бойових дій з 10 лютого по 23 квітня 1944
59°22′ пн. ш. 28°12′ сх. д. / 59.367° пн. ш. 28.200° сх. д. / 59.367; 28.200
Дата: 1528 лютого 1944
Місце: Нарва, Естонія
Результат: німецька оборонна перемога
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР Говоров Л. О.
СРСР Федюнінський І. І.
СРСР Стариков П. Н.
СРСР Симоняк М. П.
Третій Рейх Йоханес Фріснер
Третій Рейх Отто Шпонгеймер
Третій Рейх Антон Грассер
Третій Рейх Фелікс Штайнер
Третій Рейх Пауль Лаукс
Військові формування
Союз Радянських Соціалістичних Республік Ленінградський фронт
* 2-а ударна армія
* 8-а армія
Третій Рейх Група Шпонгеймера[1]
III-й танковий корпус СС
Військові сили
~ 200 000 о/с[2]
1 500 гармат та мінометів
100 одиниць БТТ
400 літаків[3]
123 541 о/с[4]

Нарвська операція (лютий 1944) — перша битва радянських військ Ленінградського фронту з німецькими військами армійської групи «Нарва» та естонськими добровольцями за оволодіння стратегічно важливим Нарвським перешийком. Складова частина багатомісячної битви за Нарву.

Перебіг боїв

[ред. | ред. код]

Після успішного проведення Кінгісеппсько-Гдовської операції передовим підрозділам 2-ї ударної та 8-ї армії Ленінградського фронту на 2 лютого 1944 вдалося захопити низку плацдармів на західному березі річки Нарва на Нарвському перешийку. До 7 лютого радянські війська досягли головного успіху на південному фланзі німецької групи Шпонгеймера, де з'єднання 8-ї армії, подолавши болота Крівасоо південніше Нарви, спромоглися перерізати залізничну гілку між Нарвою та Таллінном, що з'єднувала війська 3-го Германського танкового корпусу СС на оборонних позиціях лінії Вотана з основними силами на заході. Однак, генералу армії Говорову Л. О. не вдалося розвинути досягнутий успіх і повністю оточити це угруповання супротивника. Вимотані попередніми боями з'єднання 30-го гвардійського та 124-го стрілецького корпусів, що билися на цій ділянці, зіткнулися у завзятих боях з німецькими та естонськими військами.

15 лютого 1944, практично без перерви та підготовки, Червона армія здійснила спробу продовжити наступ на нарвському напрямку[5]. Проте, зіштовхнувшись із впертим спротивом ворога на усіх ділянках фронту, з 20 лютого радянські війська зупинили свої подальші спроби та розпочали закріплятися на досягнутому. На той час втрати Ленінградського фронту становили більше половини від початкової чисельності тих військ, що розпочали Ленінградсько-Новгородську операцію, і складали 227 440 чоловік загиблими, пораненими та зниклими безвісти.

Скориставшись паузою в діях радянських військ, командування армійської групи «Нарва» негайно вжило заходів, щоб ліквідувати загрозу. По усіх плацдармах, які захопили війська Червоної армії були завдані удари. Північніше Нарви 45-й та 46-й естонські гренадерські полки Ваффен-СС розбили та скинули з плацдарму під Ріігікула радянські підрозділи. Ситуація на фронті стабілізувалася на короткий термін.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. з 23 лютого 1944 — Армійська група «Нарва»
  2. Mart Laar (2006). Sinimäed 1944: II maailmasõja lahingud Kirde-Eestis (Sinimäed Hills 1944: Battles of World War II in Northeast Estonia). Tallinn: Varrak.
  3. Jaan Kuningas. «1944. aasta veebruar. Võitlus Narva pärast (February 1944. Battle for Narva)» . Postimees.
  4. Toomas Hiio (2006). «Combat in Estonia in 1944». In Toomas Hiio, Meelis Maripuu, & Indrek Paavle. Estonia 1940—1945: Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity. Tallinn. pp. 1035—1094.
  5. David M. Glantz (2001). The Soviet-German War 1941—1945: Myths and Realities (PDF). Glemson, South Carolina: Strom Thurmond Institute of Government and Public Affairs, Clemson University.

Література

[ред. | ред. код]
  • Hiio, Toomas (2006). Combat in Estonia in 1944. In: Toomas Hiio, Meelis Maripuu, Indrek Paavle (Eds.). Estonia 1940–1945. Tallinn: Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity.
  • McTaggart, Pat (2003). The Battle of Narva, 1944. Hitler's Army. Da Capo Press. с. 287—308. ISBN 0306812606.
  • Carlos, Jurado; Nigel Thomas, Darko Pavlovic (2002). Germany's Eastern Front Allies (2). Osprey Publishing. ISBN 9781841761930.
  • Walter, Hannes. Estonia in World War II. Historical Text Archive. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 21 жовтня 2008.
  • Mart Laar (2006). Sinimäed 1944: II maailmasõja lahingud Kirde-Eestis (Sinimäed Hills 1944: Battles of World War II in Northeast Estonia). Tallinn: Varrak(ест.)
  • Toomas Hiio (2006). «Combat in Estonia in 1944». In Toomas Hiio, Meelis Maripuu, & Indrek Paavle. Estonia 1940—1945: Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity. Tallinn. pp. 1035—1094.
  • Кривошеин Евгений Петрович; Костин Николай Фёдорович. Битва за Нарву: Февраль — сентябрь 1944 года. — Таллин : Ээсти раамат, 1984. — 160 с. — 9000 прим. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

59°23′ пн. ш. 28°12′ сх. д. / 59.383° пн. ш. 28.200° сх. д. / 59.383; 28.200{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку