Об — Вікіпедія

Об
Річковий порт міста Барнаул
Басейн Обі та Іртиша
52°25′55.920000100006″ пн. ш. 84°59′7.0800000999826″ сх. д. / 52.43220° пн. ш. 84.98530° сх. д. / 52.43220; 84.98530
Витік	злиття Катуні з Бією
• координати	52°25′55.920000100006″ пн. ш. 84°59′7.0800000999826″ сх. д. / 52.43220° пн. ш. 84.98530° сх. д. / 52.43220; 84.98530
Гирло	Обська губа, Карське море
• координати	66°22′48.720000100008″ пн. ш. 71°46′43.320000100002″ сх. д. / 66.38020° пн. ш. 71.77870° сх. д. / 66.38020; 71.77870
Басейн	басейн Обі
Країни:	Росія
Регіон	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина	3 650 (5 410) км
Площа басейну:	2 990 000 км²
Середньорічний стік	12 492 м³/с
Притоки:	Іртиш, Васюган, Кеть, Том, Тим, Вах, Чулим, Полуй, Північна Сосьва, Ануй, Катунь, Чариш, Бія, Казим, Іня, Алей, Чумиш, Парабель, Пім, Лямін, Барнаулка, Чая, Тромйоган, Kunovatd, Назим, Ватинський Єган, Київський Єган, Шегарка, Синя, Vor'yegand, Піщана (притока Обі), Kulyogand, Sobd, Q4059628?, Aksarkad, Q4062136?, Allakskaya Suyevad, Allakd, Alyonkin Yogand, Amurkad, Andrevad, Q4066876?, Q4089459?, Q4091320?, Q4091379?, Q4091443?, Q4091463?, Bolshaya Megipugolskayad, Q4091526?, Bolshaya Okunyovkad, Велика Річка (притока Обі), Bolshaya Ryazankad, Bolshaya Cheremshankad, Q4092503?, Bol'shoy Atlymd, Q4092556?, Bol'shoy Yëgand, Q4092724?, Bolshoy Pokurd, Brovkad, Buranikhad, Bystrukhad, Vanuytod, Q4103852?, Vartovskayad, Q4105107?, Q4108699?, Verkhniy Suzund, Q4126804?, Q4126880?, Q4129935?, Golubetsd, Q4174183?, Eltsovkad, Eltsovka Vtorayad, Eltsovka Pervayad, Yendyr'd, Yermakovskiy Yëgand, Zhelezny Istokd, Zemlyanukhad, Iksad, Irmend, Q4203730?, Q4204391?, Q4209534?, Kaldzhad, Kamenkad, Kamenskaya Suyevad, Karakand, Касмала, Q4218663?, Q4219858?, Kindad, Q4221226?, Kirzad, Kislukhad, Kovenskayad, Kogursad, Q4227537?, Q4228752?, Q4229425?, Kortad, Q4240631?, Q4240781?, Krutikhad, Q4245281?, Kulymsky Yogand, Q4249595?, Q4253666?, Q4253786?, Laryogand, Lobachyovad, Logalkad, Q4268387?, Lymzhad, Q4276683?, Q4276864?, Q4276984?, Q4277053?, Malaya Megipugolskayad, Malaya Obd, Maslyakhad, Mega[d], Meretd, Miltyushd, Mozhad, Q4305737?, Nazinskaya Riverd, Q4312813?, Q4319267?, Nyagyn-Yugand, Q4328641?, Ordad, Q4340391?, Oyashd, Paninskiy Yegand, Q4348369?, Q4348389?, Q4348692?, Petrushikhad, Pikovskiy-Yegand, Pitlyard, Povalikhad, Q4370349?, Porosd, Q4373546?, Q4375244?, Pravaya Minchimkinad, Pyzhina Riverd, Pyr'yakhd, Razboynayad, Q4401608?, Q4408738?, Q4409409?, Slezyankad, Sobtyyogand, Sondrovkad, Q4438725?, Staritsad, Suzund, Suryankad, Syn'yakhad, Shudelkad, Chausd, Uskovkad, Teleutkad, Khrapikhad, Q4451439?, Khashgortyogand, Tatoshd, Shelabolikhad, Yunzherkad, Q4453038?, Q4453214?, Q4453303?, Q4454759?, Traygorodskayad, Q4507041?, Q4455510?, Chirukhad, Q4456358?, Q4456471?, Q4456903?, Bol'shaya Tulad, Tulkad, Q4457725?, Q4457747?, Q4458105?, Urtamkad, Q4459416?, Talad, Tagand, Umrevad, Chigasd, Yagodnayad, Chemash”yugand, Chichagd, Khadytayakhad, Q4462480?, Yanyg-Yalbogn'yad, Proliv Khamanel’skaya Ob’d, Shedelgad, Q4470906?, Losikhad, Maraykad, Verkhnyaya Anmad, Q13056491?, Великий Юган, Великий Салим, Kharchikhad, Cheremshankad, Чемровка, Tulad, Zalomnaya Protokad, Bolshaya Kalmankad, Q20827687?, Kuchukd, Seredchikhad, Q18404911?, Q18407858?, Sarad, Eltsovkad, Kamenkad, Inyad, Uend, Uend, Ambarnayad, Erkhadytad, Karasev Logd, Kishkinsky Istokd, Q4284856?, Q4371136?, Sosninsky Yogand, Ustye Stepnayad, Q4457997?, Shugad, Khugotd, Solonovkad, Bobrovkad, Bolshaya Obd, Chesnokovkad, Rucheyd, Malaya Obd, Shadrikhad, Protoka Vylposld, Langepasd і Staraya Obd
Водойми в руслі	Новосибірське водосховище
Медіафайли у Вікісховищі

Об (рос. Обь, хант. Ас^[1]) — річка в Західному Сибіру. Довжина від злиття Бії з Катунню — 3650 км, від початку Іртиша — 5410 км (за довжиною Об є найбільшою річкою в Росії та другою в Азії). Площа басейну (найбільша в Росії) — 2990 тис. км². На півночі річка впадає в Карське море, утворюючи затоку (близько 800 км довжиною), яка має назву Обська губа.

За характером річкової мережі, умовами живлення і формування водного режиму, Об поділяють на 3 ділянки: верхню (до гирла Томі), середню (до гирла Іртиша) і нижню (до Обської губи).

По суті, Об є продовженням річки Катунь, але Об'ю вона називається тільки після злиття Катуні з Бією, тобто після міста Бійська. На початку Об помітно петляє і її течія почергово змінюється в різному напрямку — або на північ, або на захід. Протікає в Алтайському краї через Барнаул, потім якийсь час розділяє Алтайський край і Новосибірську область. Тече через Новосибірську область, зокрема через Новосибірськ. Північніше, в Томській області зливається з Томью, а потім із Чулимом, після чого дещо повертає на захід і біля міста Колпашово зливається з річкою Кеть. У Тюменській області Об протікає через Нижньовартовськ, Сургут, Нефтеюганськ і деякі інші міста. Після Ханти-Мансійська Об повертає на північ, при цьому у неї з цієї ділянки починається дельта, далі, в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Об протікає через Салехард і Лабитнангі. Після цього місця вона помітно розширюється і впадає в Обську губу Карського моря.

Площа басейну Обі становить 2 990 000 км². З цього показнику річка займає перше місце в Росії. Об також є третьою з водоносності річкою Росії (після Єнісею і Лени).

У південній частині Обі знаходиться Новосибірське водосховище, утворене греблею Новосибірської ГЕС. Греблю споруджували з 1950 до 1961 року; при створенні водосховища було затоплено багато сіл і основна частина міста Бердська. Обське море (як його називають місцеві жителі) служить місцем відпочинку багатьом новосибірцям, на його берегах розташовані численні бази відпочинку і санаторії. Сюди приїжджають туристи і з сусідніх регіонів.

Наприкінці XIX століття побудовано Об-Єнісейський канал^[ru], що з'єднав Об з Єнісеєм. Нині^[коли?] його не використовують і покинули.

Основні притоки Обі: Чариш, Алей, Чумиш, Томь, Чулим, Кеть, Іртиш, Північна Сосьва. До Обі також впадають: Великий Юган (впадає в Юганську протоку), Щуча.

Живлення річки переважне снігове. За період весняно-літньої повені річка дає основну частину річного стоку. У верхній течії повінь — з початку квітня, в середній — з другої половини квітня, а в нижній — з кінця квітня — початку травня. Підйом рівнів починається ще при льодоставі; при розтині річки в результаті заторів — інтенсивні короткочасні підйоми рівнів. У верхній течії повінь закінчується в липні, літня межень нестійка, у вересні — жовтні дощовий паводок. В середній і нижній течії спад повені з дощовими паводками, що нашаровуються, триває до льодоставу.

У водах Обі і Обської губи мешкає близько 50 видів і підвидів риб, половина з них промислові. Найцінніші види: осетер, стерлядь, нельма, муксун, чир, тугун, сиг, пелядь. Об'єктами промислу є в основному судак, щука, в'язь, минь, лящ, єлець, плітка, карасі, окунь.

Ненці, що мешкають в низов'ях річки, називали її «Саля-ям», що означає «виступова річка». Ханти і мансі дали їй назву «Ас» — «велика річка», селькупи звали річку «Квай», «Ємє», «Куай». Ці назви означали — «велика річка». Росіяни вперше побачили річку в її пониззі, коли мисливці і купці разом з проводникамі-зирянамі ходили за Уральські гори. І до завоювання Єрмаком Сибіру край навколо Обі називався Обдорським.

Є версія, що назва річки відбулася від мови комі, що означало «сніг», «сніжний замет», «місце у снігу».

Існує також припущення, що назва пов'язана з іранським словом «об» — «вода». І таку назву повноводній річці цілком могли дати народи іраномовної групи, що жили на півдні Західного Сибіру в період з ранньобронзового століття до середньовіччя.

Є і версія про те, що слово «Об» походить від російського «обидві», тобто «обидві річки» — «об», маючи на увазі дві річки — Катунь і Бію, що злилися до Обі.

• Барнаул
• Новоалтайськ
• Камінь-на-Обі
• Новосибірськ
• Колпашево
• Стрежевий (на протоці Пасол)
• Нижньовартовськ
• Мегіон
• Лангепас (на Каюківській протоці)
• Сургут
• Нефтеюганськ
• Лабитнангі
• Салехард

Основні порти й пристані Обського басейну: Барнаульський річковий порт, Новосибірськ, Томськ, Нижньовартовськ, Сургут, Лабитнангі, Салехард, Павлодар, Омськ, Тобольськ, Тюмень, Ханти-Мансійськ.

напрямом від гирла до витоку:

• Сургутський міст (Сургут, ХМАО);
• залізничний міст у Сургуті;
• Шегарській міст (поблизу села Мельніково, Томська область);
• на північному обході Новосибірська (2008);
• у межі Новосибірська;
• залізничний міст на Транссибі (Новосибірськ);
• Комунальний міст (Новосибірськ);
• два залізничні мости на південному обході Новосибірська;
• дамба ГЕС;
• старий міст (авто, залізничний) в Барнаулі;
• новий міст в Барнаулі.

• Найдовші річки Росії
• 16563 Об — астероїд, названий на честь річки.

• Обськой нахлист. Книга відомого Новосибірського риболова Сергія Шаталова (рос.)
• Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Обь. Статья Н. В. Латкина. (рос.)
• Реки и озёра России — Река Обь (рос.)
• Кириллов В. В., Безматерных Д. М., Яныгина Л. В., Третьякова Е. И., Кириллова Т. В. Котовщиков А. В., Ермолаева Н. И. Факторы и показатели самоочищения реки Оби // Фундаментальные проблемы воды и водных ресурсов: Матер. III всерос. конф. с междунар. участием (Барнаул, 24-28 августа 2010 г.). — Барнаул: Изд-во АРТ, 2010. — С. 137—140. (рос.)
• Расход воды у Салехарда за 1930—1999 (рос.)
• Лоция реки Обь (рос.)
• Украинский энциклопедический словарь, 2 том, Главная редакция Украинской советской энциклопедии, Киев, 1988, стр. 550 (рос.)
• Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3, стр. 118-119 (рос.)

1. ↑ Koshkareva, N. B. (2004). Khănty i︠a︡săn︠g︡n putărtlʹŭv = Pogovorim po-khantyĭski : uchebnik. Novosibirsk: Sibirskiĭ khronograf. ISBN 5-87550-197-9. OCLC 180160289.