Оберіг (фільм) — Вікіпедія

Оберіг
рос. Оберег
Жанри	містика, драма, жахи
Режисер	Микола Рашеєв
Продюсер	Валерій Дзнеладзе
Сценаристи	Георгій Ніколаєв, Микола Рашеєв
На основі	за творами Володимира Дрозда
У головних ролях	Валерій Гаркалін, Анатолій Адоскін
Оператор	Фелікс Гілевич
Композитор	Шандор Каллош
Художники	Роман Адамович, Емма Беглярова, А. Даниленко
Кінокомпанія	Телевиробничий відділ «Хета», Кіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість	83 хв
Мова	українська, російська
Країна	СРСР
Рік	1991
IMDb	ID 28703093

«Оберіг» — радянський художній фільм у жанрі містичної драми, поставлений українським режисером Миколою Рашеєвим за мотивами творів Володимира Дрозда.

Двоє побратимів з далекого поліського села перебираються до Києва, де шукають кращої долі. Але якщо один відразу пірнає у вирій життєвих подій, інший залишається десь на узбіччі. Коли один з братів помирає в наслідок загадкових подій, його справи переходять до другого. Однак надії досягти високих вершини та успіху чоловіку не вдається, адже він поступово починає перетворюватися на вурдалака^[1].

Режисером стрічки виступає українець Микола Рашеєв, який народився у Києві. Його попередні роботи тяжіли більше до жанру комедії, але «Оберіг» створювався як фільм жахів, де на глядача чекали також комедія абсурду та соціальне підґрунтя. Для режисера ця кінострічка стала останньою в його фільмографії, а також отримала всі шанси на здобуття культового статусу в кінематографі в Україні. На це натякали цікавий сюжет, яскравий головний герой, критика тогочасного суспільства й вічна тема протистояння між містом та селом. Також стрічка стала притчею про маленьку людину, яка втрачає не тільки своє коріння, але й саму себе. «Оберіг» поміж інших фільмів України 90-х виділяється ще й тим, що він став дзеркалом епохи. Адже події стрічки розгортаються на тлі переходу радянської ментальності до нових буремних 90-х.

На створення фільму «Оберіг» було витрачено багато часу та грошей. Останній фактор зіграв особливо негативну роль, адже кілька разів проєкт зупиняли, аж доки його не починав фінансувати хтось інший. Наприклад, перші пів години свого горору Микола Рашеєв зняв на гроші московської компанії «Нерв». Потім фінансування зупинилося, аж доки на поміч режисеру не прийшла компанія ТПО «Хета». Між іншим варто зазначити, що такі ситуації в 90-х були звичним ділом. Тоді прогресувало так зване «кооперативне кіно», коли проєкти фінансувалися відразу кількома студіями чи компаніями.

З закінченням виробничого пекла, через яке пройшов «Оберіг», ніхто так і не захотів випускати фільм у широкий прокат. Ні продюсери, ні кінотеатри не були зацікавлені у прокаті стрічки. Тож, дітище Миколи Рашеєва показали в кількох українських кіноклубах та на телеканалі УТ-1 у нічний час. Як наслідок, один з найнезвичніших та оригінальних кінофільмів України 90-х залишився без свого глядача.

Через 30 років потому ситуація трохи змінилася й про фільм почали говорити. 7 липня 2021 року Микола Рашеєв на 6-му поверсі Національного центру Олександра Довженка особисто провів показ фільму «Оберіг»^[2]. Того ж року 10 жовтня фільм був показаний в кіноклубі «Oldschool»^[1], а через рік, після смерті Миколи Рашеєва, 8 липня 2022 року український кінотеатр Kino42 спільно з «Довженко-Центром» показав фільм^[3][4] у межах кіноциклу рідкісного українського кіно «Дивне, химерне, фантастичне». А вже 16 вересня 2022 року «Оберіг» показали й на 2-му Міжнародному кінофестивалі короткого метра 4:3 в Івано-Франківську^[5] та 5 жовтня 2022 року на фестивалі «Worm» у Роттердамі^[6].

Нині одну з копій фільму зберігає київський Національний центр Олександра Довженка.