Помян (герб) — Вікіпедія

Помян • Pomian
Деталі
Затверджений	1306
Використання	441 рід Речі Посполитої[1] місто Казімежа-Велика гміни Александрув-Куявський, Щитники, Закшево

Помян (пол. Pomian) — герб польської та литовсько-української шляхти. Походить з гербу Венява.

Вперше зустрічається у 1306 році на печатці та у 1402 році в документах. Його використовували 441 рід з шляхти Речі Посполитої спочатку на познанських та сандомирських землях.

Після Городельської унії 1413 року ряд гербів (в тому числі й цей) були закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти, та відбулося зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.

Використовувала, зокрема, родина Саковичів.

Ян Длугош у своїх Клейнотах наводить такий блазон герба:^[2] Помян. Чорна голова зубра, на восковому (жовтому) полі, простромлена оголеним блискучим мечем; кільце звисає з ніздрі.

• 
  Герб міста Прилуки (XVI-XVII ст.)
• 
  Герб міста Прилуки на печатці 1730 року

• Герби білоруської шляхти. Герб Помян та його носії (укр.)
• Польські та пов'язані з Польщею гербовники: Herbarze-1, Herbarze-2
• Українська геральдика [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]