Публічні послуги — Вікіпедія

Публічні послуги — послуги, що надаються органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами, а також підприємствами, установами та організаціями, які перебувають в їх управлінні.[1][2][3]

Залежно від суб'єкта, що надає публічні послуги, розрізняють державні та муніципальні послуги. Державні послуги надаються органами державної влади (в основному виконавчої) та державними підприємствами, установами, організаціями, а муніципальні послуги надаються органами місцевого самоврядування і комунальними (муніципальними) підприємствами.[1][3]

Важливою складовою як державних, так і муніципальних послуг є адміністративні послуги, що визначаються як результат здійснення владних повноважень уповноваженим суб'єктом за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов’язків такої особи відповідно до закону. Зокрема, до таких послуг належать: видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо.[1][4]

Суспільні послуги включають різноманітні види послуг, зокрема суспільне мовлення, благоустрій населених пунктів, житлово-комунальні послуги, побутове обслуговування населення тощо.[джерело?]

Комунальні послуги

[ред. | ред. код]

Комуна́льні по́слуги (у вузькому розумінні) — результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством[5].[анахронізм?]

До Комунальних послуг можуть належати:

1. Ремонт і утримання дорожньо-мостового господарства та інженерного захисту:

  • транспортних і пішохідних вулиць і доріг (тротуарів, проїздів) і дорожніх споруд на них (постів, шляхопроводів), мостів та інших транспортних інженерних споруд в межах населеного пункту;
  • стоянок автотранспортних засобів;
  • водовідвідних і дренажних систем приватних домоволодінь і споруд;
  • захисних дамб і берегових укріплень;
  • протизсувних та протиобвальних споруд;
  • засобів захисту інженерних комунікацій від корозії.

2. Перевезення пасажирів і багажу громадським транспортом.

3. Санітарно-гігієнічне очищення населених пунктів:

  • Надання послуг громадських туалетів;
  • Чищення вигрібних ям;
  • Збір, вивезення, утилізація, знищення, переробка та захоронення твердих та рідких відходів;
  • Вилов та утримання бездоглядних та безпритульних тварин.

4. Озеленення території населеного пункту:

  • Утримання зелених зон, лісопарків, парків і скверів;
  • Утримання зеленого господарства і декоративного квітникарства;
  • Виробництво та реалізація посадкового і посівного матеріалу декоративних деревно-чагарникових, квіткових і трав'янистих рослин.

5. Освітлення вулиць та приміщень загального користування; встановлення покажчиків з назвами вулиць та номерами будинків.

6. Ритуальні послуги, благоустрій та утримання місць поховання.

7. Послуги лазні.

8. Послуги фізкультурно-оздоровчого комплексу.

9. Постачання населенню палива (вугілля, дров, скрапленого газу, торфу тощо).[джерело?]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Щодо надання роз'яснення термінів, які застосовуються у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 січня 2022.
  2. Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 січня 2022.
  3. а б С.І. Чаусовська. Поняття публічних послуг та їх класифікація // Держава та регіони. Серія: Державне управління. — 2017. — № 1.сайт журналу
  4. Про адміністративні послуги. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 січня 2022.
  5. Про житлово-комунальні послуги | від 24.06.2004 № 1875-IV (Сторінка 1 з 2). zakon.rada.gov.ua. Процитовано 24 травня 2016.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Законодавство:

Довідники