Родовий герб — Вікіпедія
Родовий герб | |
Родовий герб у Вікісховищі |
Родовий герб — найраніший герб роду. Пізніше до родового герба було додано довільно прийняті або позичені елементи.
Витоки родових гербів мають свої корені у культурі еліти імперії Ромеїв[1] та лицарській культурі середньовіччя, де вони використовувалися як засіб ідентифікації. Родові герби символізували приналежність до певного роду. Герби надавали родам унікальний та візуально впізнаваний знак.
- Щит - основна частина герба, на якій розміщуються інші геральдичні елементи.
- Геральдичні фігури - зображення в щиті.
- Гербовий напис - девіз, який виражає принципи, якими керується рід.
- Додаткові елементи - корона, шолом, нашоломники, намет, щитотримачі тощо.
.Родовий герб завжди застосовувався як повний герб. Для спеціальних цілей клейноди та інші елементи були прибрані і утворили так званий малий герб. Цей маленький герб прикрашав меблі, посуд та інші предмети повсякденного життя.
Родовий герб у західноєвропейської шляхти мав право використовувати лише старший в роді. Зазвичай це був просто нероздільний герб простої структури з кількома елементами. Саме в такому вигляді він вважається і спільним символом всієї сім'ї. З плином часу в окремих гілках роду з'являлися відміни, елементи інших гербів. Так герб міг стати набагато складнішим за вихідний варіант.
Як доводить український геральдист Олег Однороженко, родовим гербом руських князів-рюриковичів від часів Святослава Ігоровича була троянда. Так, на фресці Софії Київської зображений Ярослав Мудрий. Його княжі шати оздоблено круглими нашивками: одні — з золотою десятипелюстковою розою на темносиньому полі в оточенні облямівки з золотими кульками; інші — з золотим орлом (символом посади) на темночервоному полі, теж із облямівкою з золотими кульками[2].
Різні гілки руського княжого роду використовували видозміни загальнодинастичного знаку з розою, утворені шляхом зміни кольорів та додаванням другорядних елементів. Проте це не дозволяло забезпечити ідентифікацію на однотонних зображеннях, скажімо з каменю. Саме тому окремі гілки княжого роду почали вживати додатковий герб гілки роду. Так, Ізяславичі вживали хрестоподібну фігуру, Ольговичі - хрест, Мономаховичі - лева[2].
У Речі Посполитій до 1770 р. існували лише родові герби, тобто той самий герб, який мав особливу назву, носили кілька шляхетських родів, які, отже, належали до певної родини гербів. Гербовий рід - термін для позначення сукупності родів, які володіли одним гербом.
- ↑ Однороженко О. Де, коли й чому виникли герби? Вступ до візантійської геральдики Х—ХІІст./ Олег Однороженко; худож.-оформлювач М.Мендор. — Харків: Фоліо, 2022. — С. 314.
- ↑ а б Однороженко О. Геральдика середньовічної Руси (України): у 3-х т. Т. I: Генеза руської геральдики. X–XIII ст. / Олег Однороженко; худож.-оформлювач М. Мендор. — Харків: Фоліо, 2023. — 718 с.