Синтез — Вікіпедія

Си́нтез — процес з'єднання або об'єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір. Термін походить від грец. σύνθεση — поєднання, приміщення разом (σύν — з, разом і θεση — стан, місце). Синтез є способом зібрати ціле з функційних частин як антипод аналізу — способу розібрати ціле на функційні частини.

  • Синтез в інженерії — побудова складних систем із заздалегідь підготовлених блоків або модулів різних типів. Низькорівневе, глибоке структурне об'єднання компонентів різних типів.
  • Хімічний синтез — процес отримання хімічних сполук заданої структури, складу й властивостей з інших хімічних сполук.
  • Синтез в біології — процес утворення складних органічних речовин у живих організмах з інших сполук, які потрапляють до них ззовні чи утворюються в них самих, під дією біокаталізаторів.
  • Ядерний синтез — процес, під час якого два атомних ядра об'єднуються, формуючи важче ядро.
    • Холодний синтез — гіпотетичні реакції ядерного синтезу, які можуть проходити в умовах недостатньої енергії для подолання кулонівського бар'єру.
  • Синтез (теорія компіляторів) — побудова цільової програми з проміжного представлення.
  • Синтез мінералів — прооцес штучного утворення мінералів і вирощування монокристалів у лабораторних чи промислових установах.
  • Синтез (метод дослідження) — поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин.
  • синтез звуку за допомогою електронної схеми.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]