Гафель (річка) — Вікіпедія

Гафель
нім. Havel
Гафель у місті Вердер
53°28′04″ пн. ш. 12°56′08″ сх. д. / 53.4678° пн. ш. 12.9356° сх. д. / 53.4678; 12.9356
Витік
• координати53°28′04″ пн. ш. 12°56′08″ сх. д. / 53.4678° пн. ш. 12.9356° сх. д. / 53.4678; 12.9356
ГирлоЕльба
• координати52°52′31″ пн. ш. 12°00′16″ сх. д. / 52.8753° пн. ш. 12.0044° сх. д. / 52.8753; 12.0044
БасейнЕльба
Країни:Німеччина
РегіонМекленбург-Передня Померанія
Бранденбург
Берлін
Саксонія-Ангальт
Довжина325 км
Площа басейну:24 096 км²
Середньорічний стік88,8 м³/с
Притоки:Woblitzd, Briesed, Tegeler Fließd, Шпрее, Nuthed, Planed, Buckaud, Dossed, Berlin-Spandau Ship Canald, Wublitzd, Bullengrabend, Emster Kanald, Havel–Oder–Wasserstraßed, Oranienburger Kanald, Schwaanhaveld, Stremmed і Рін
Водойми в русліGlienicker Laked
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Га́фель[1][2], Гаволь[3], Гавель[4][5], Гавола (нім. Havel) — річка у східній частині Німеччини, що протікає через німецькі землі Мекленбург-Передня Померанія, Бранденбург, Берлін та Саксонія-Ангальт.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Гафель правий та найдовший доплив Ельби. Найбільшим допливом є Шпрее[6]. Довжина становить 325 км. Площа басейну 24096 км².

Протягом більшої частини своєї довжини, Гафель є судноплавною, та є важливою ланкою у водних з'єднаннях між сходом та заходом Німеччини.

У середньовіччі була місцем розселення слов'янського племені річани-гаволяни (нім. Heveller)[7][8][4][5][3].

Течія

[ред. | ред. код]

Джерело Гафелю знаходиться в Мекленбурзькому поозер'ї, між озером Мюріц та містом Нойбранденбург. Не існує очевидного видимого джерела, але річка бере свій початок в озерах поблизу Анкерсгаґена. Звідти річка спочатку тече на південь, біля Потсдаму повертає на захід, і врешті-решт впадає в Ельбу, яка в свою чергу впадає в Північне море. У своїй верхній течії, а також між Берліном та Бранденбургом-на-Гафелі річка утворює кілька озер.

Область навколо середнього Гафелю називається Гафельланд. Вона складається з піщаних пагорбів та низьких боліт. Міста, які розміщені на річці (за течією): Фюрстенберг, Цеденік, Оранієнбург, Берлін, Потсдам, Вердер, Кетцин, Бранденбург, Премніц, Ратенов та Гафельберг.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Manfred Reschke. Die Havel. Natur und Kultur zwischen Müritz und Havelberg. Trescher Verlag, Berlin 2012. ISBN 978-3-89794-206-6 (нім.)
  • Hans-Joachim Uhlemanne. Berlin und die Märkischen Wasserstraßen. DSV-Verlag, Hamburg 1994. ISBN 3-88412-204-5 (нім.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Костянтин Тищенко. Три кола іранізмів в українському словнику
  2. В.Г. Таранець Українці: етнос і мова : монографія. Національна академія державного управління при Президентові України, Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України, Міжнародний гуманітарний університет. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2013. 362 c.
  3. а б Ростислав Вацеба. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Запоріжжя, 2018. Вип. 51. С. 329–341.Етнокультурна структура слов'янського Полаб'я у VII–ІX ст. і вплив порубіжжя на державотворчі процеси
  4. а б Lieselott Enders: Die Uckermark. Geschichte einer kurmärkischen Landschaft vom 12. bis zum 18. Jahrhundert. 2. Aufl., Berlin 2008, S. 21-22. (нім.)
  5. а б Lubor Niederle. Slovanské starožitnosti. Bursík a Kohout
  6. Шпрее — річка, що формувала Берлін у минулому й формує його зараз
  7. Ростислав Вацеба. Каролінзька політика стосовно білих сербів наприкінці VIII та в IX столітті. Проблеми всесвітньої історії. 2023. № 1. С. 19-63.
  8. Андрій Коваленко. Компаративний аналіз історії та релігійної культури слов'янських етносів доби язичництва: Балтійські племена. Colloquium Journal №3 (14), 2018 / Historical science

Посилання

[ред. | ред. код]