-абад — Вікіпедія
-абад — це суфікс, що входить до складу багатьох назв міст західної, центральної та південної Азії, що походить від терміна перської мови ābād (آباد), що означає «оброблюване місце» (село, місто, регіон), і зазвичай приєднується до імені засновника або мецената міста.
В Індії -абад — спадщина персоїзованих мусульманських правителів, таких як Моголи.
Суфікс найпоширеніший в Ірані, який містить тисячі — абадів, більшість з яких невеликі села. Тільки провінція Марказі містила 44 Хосейнабади, 31 Аліабад, 23 Хаджиабади, 22 Хасанабада тощо.[1]
Кілька місць з однойменною назвою:
- Аббасабад
- Ахмадабад
- Акбарабад
- Аліабад
- Аллахабад
- Аурангабад
- Файзабад
- Хаджіабад
- Хосейнабад
- Хайдерабад
- Джаханабад
- Кавсарабад
- Хоррамабад
- Нізамабад
- Резаабад
- Сахібабад
- Шахабад
- Сікандарабад
- ↑ Richard Bulliet (2013). Cotton, climate, and camels in early Islamic Iran: a moment in world history. Columbia University Press. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.