5ТД — Вікіпедія

5ТД — ряд двотактних 5-ти циліндрових дизельних двигунів, створений під керівництвом О. Д. Чаромського у спеціалізованому КБ по танковому двигунобудуванню на Харківському заводі ім. Малишева.

Багатопаливні двигуни, призначені для встановлення на різні модифікації танків Т-64, з високим наддувом, рідинним охолодженням, безпосереднім впорскуванням палива, протилежно рухомими поршнями, горизонтальним розташуванням циліндрів (діаметр циліндра 120 мм, хід поршня 2×120 мм), 5-ти циліндрові, потужністю 700—1050 к.с. в залежності від модифікації.

Потреба у новому двигуні виникла під час розробки танка Т-64 на початку 1950-тих років. Головний конструктор нового танка вимагав створити компактний, з порівняно невеликими габаритами, моторний відсік. Тому одразу довелось відмовитись від традиційного V-подібного танкового двигуна В-2. Серед розглянутих варіантів був прототип двигуна розробки О. Д. Чаромського, прототипом якого був трофейний авіаційний двигун «Junkers» Ju 105 (ймовірно Junkers Jumo 205^{[вин. 1]}). Однак власне двигуна у Чаромського на той час не було, а був лише випробувальний стенд з одноциліндровим двотактним дизельним двигуном^[1].

В 1953 році О. Д. Чаромський був відправлений у відрядження в Харків, де під його керівництвом був створений чотирициліндровий двигун 4ТПД потужністю 480 к.с. Оскільки такої потужності було замало, довелось встановити іще один циліндр, отриманий п'ятициліндровий дизельний двигун 5ТД потужністю 600 к.с.^[1]

Через відсутність належних умов та потребу створити виробництво двигунів з нуля, перші двигуни мали численні вади, а доведення ресурсу моторів до 100 годин вважалось великим досягненням. Проте з часом вади вдалось усунути, а ресурс двигунів поліпшити до щонайменше 500 мотогодин у 5ТДФ^[2].

Двигун 5ТДФМА потужністю 1050 к. с. був використаний для створення модернізованої версії танку Т-72 — Т-72УА-1. Новий двигун був встановлений зі збереженням штатної системи охолодження та без значного доопрацювання корпусу танка. Компактні габарити двигуна дозволили розташувати у моторно-трансмісійному відділені додаткову силову установку ЭА-10-2 потужністю 10 кВт при витратах пального 3,8 кг/година^[3].

З огляду на виклики, які постали перед Україною внаслідок збройної агресії з боку Росії, були посилені роботи над подальшою модернізацією танків Т-64 (і Т-64БВ). Так, наприклад, в червні 2016 року стало відомо про модернізацію двигуна 5ТДФ. На державному підприємстві «Харківський бронетанковий завод», на дослідній станції дизельних двигунів з комп'ютерною системою збору інформації модернізовано двигун 5ТДФ. З цим двигуном ходові якості та моторесурс бойової машини значно зростають^[4].

Станом на вересень 2018 року на українських підприємствах було налагоджено капітальний ремонт двигунів 5ТДФ, створено деякий запас відремонтованих двигунів. Для цього було опановано виробництво критичних складових, які раніше в Україні не виготовлялись, оскільки майже все виробництво бронетанкової техніки в Україні проходило в тісній кооперації з Російською Федерацією^[5].

• 
  Двигун 5ТДФ в моторно-трансмісійному відділенні танка Т-64БВ, кришка відділення піднята
• 
  Прямокутний отвір захищений металевими жалюзями — вихідний отвір ежектора системи охолодження радіатора з використанням енергії відпрацьованих газів, правіше нього видно випускну трубу для відпрацьованих газів^[6]
• 
  Вихлопний отвір від системи попереднього підігріву, знаходиться з лівого боку корпуса танка між останніх котків

• Двигатель 5ТДФ. Техническое описание. М.: Воениздат. Министерство обороны СССР. 1977.
• Быстроходный танковый двигатель 5ТДФ. Техническое описание. М.: Воениздат. Министерство обороны СССР. 1970.
• Максим Саенко, Василий Чобиток (2001). Основной боевой танк Т-64. Экспринт. с. 93.
  • у стислому вигляді про двигун 5ТД викладено в статті
    Тарасенко А. А., Чернышев В. Л., Чобиток В. В. История двигателей типа 5ТД. Главы из книги «Основной боевой танк Т-64. 50 лет в строю» // Двигатель. — 2018. — Вип. 116. — С. 32-37. Архівовано з джерела 13 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
• Чернышев В., Тарасенко А. (2000). 4.3 Двигатель 5ТДФ и его проблемы. История и парадоксы отечественного танкостроения. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
• Е. А. Зубов (1995). Харьковский завод транспортного машиностроения им. Малышева. У ред. к.т.н. Н. И. Троицкий (ред.). Двигатели танков (из истории танкостроения). Послевоенный период. М.: НТЦ «Информтехника».

• 3ТД — ряд дизельних двигунів, призначених для обладнання легкоброньованої військової техніки (БМП, БТР, тощо)
• 6ТД — ряд дизельних двигунів, призначені для обладнання танків, зокрема Т-80УД і Т-84.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 5ТД

• 5ТД — сторінка на сайті виробника.
• ДВИГАТЕЛЬ 5ТДФ [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Танковая мощь»
• Теория ДВС: Танковый двигатель 5ТДФ на YouTube(рос.) — огляд конструкції двигуна 5ТДФ

Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.