5490 Барбідж — Вікіпедія
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | К. Й. ван Гаутен, І. ван Гаутен-Ґроневельд, Т. Герельс |
Місце відкриття | Паломарська обсерваторія |
Дата відкриття | 24 вересня 1960 |
Позначення | |
Названа на честь | Маргарет Бербідж |
Тимчасові позначення | 2019 P-L 1983 EP 1983 GK1 |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики[1] | |
Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD) | |
Велика піввісь | 2,303811907146 а. о. |
Перигелій | 2,029397485209 а. о. |
Афелій | 2,578226329083 а. о. |
Ексцентриситет | 0,119113205850 |
Орбітальний період | 1277,229540913 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,281860063886 °/д |
Середня аномалія | 314,5341844871° |
Нахил орбіти | 3,234039632803° |
Довгота висхідного вузла | 220,6947084595° |
Аргумент перицентру | 273,0976255804° |
Фізичні характеристики | |
Стандартна зоряна величина | 13,8 |
5490 Барбідж (5490 Burbidge) — астероїд головного поясу, відкритий 24 вересня 1960 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,578.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 5490 Барбідж (англ.) . Процитовано 2013.12.27. Останнє спостереження 2013.12.11.