Адроміскус — Вікіпедія

Адроміскус
Adromischus
Типовий вид Adromischus hemisphaericus
Типовий вид Adromischus hemisphaericus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Підродина: Sedoideae
Триба: Kalanchoeae
Рід: Адроміскус (Adromischus)
Lem., 1852

30 видів (див. у тексті)

Посилання
Вікісховище: Adromischus
Віківиди: Adromischus
EOL: 2942496
IPNI: 12117-1
NCBI: 91062

Адроміскус[1] (Adromischus L.) — рід багаторічних сукулентних рослин з родини товстолистових.

Етимологія

[ред. | ред. код]
Адроміскус Купера (Adromischus cooperi)

Назва походить від давньогрецького: дав.-гр. ἁδρός, трансліт. адрос — «товстий» і дав.-гр. μίσχος, трансліт. міскос — «стебло».

Загальна біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Більшість видів має короткі, не більше 5 см заввишки стебла. Листки м'ясисті, 1,5 — 7,5 см завдовжки, різноманітних форм, бувають однотонними або плямистими з рівними або хвилястими краями, з гладенькою або шершавою поверхнею. Листки розміщені чергово, на верхівці зібрані в розетку. Квітки маленькі, п'ятичленні, зібрані в рихлі або пониклі суцвіття. Забарвлення квіток біле або рожеве, зрідка фіолетове.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареал адроміскусів охоплює Південну Африку (ПАР, Намібія), де вони є ендемічними рослинами. Зростають на піщаних або кам'янистих ґрунтах.

Систематика

[ред. | ред. код]

За даними сайту The Plant List рід Adromischus налічує 30 видів[2].

Вирощування в культурі

[ред. | ред. код]
Квітконос Адроміскуса

Основні вимоги:

  • Добре дренована соковита ґрунтова суміш.
  • Маленькі горщики, оскільки це компактні маленькі рослини.
  • Багато сонця та світла, із захистом від різкого післяобіднього сонця.
  • Полив з весни до осені, але тільки тоді, коли ґрунт добре просохне між поливами.
  • Утримання в сухому та захищеному від холоду місці взимку, температура 10 — 12 °C.

Розмножують насінням, або живцями.

Колекція Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна в Києві на початку 2000-х років була представлена 5 видами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  2. Adromischus. The Plant List. Процитовано 28.08.2023.(англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Eggli, U. et al. 1995. Toward a consensus classification of the Crassulaceae. In: 't Hart, H. & U. Eggli, Evolution and systematics of the Crassulaceae. (Evol Syst Crass) 173—192. (англ.)
  • Бялт В. В., Гапон В. Н., Васильева И. М. Бородник // Очиток, молодило и другие толстянковые. — М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», ООО «Транзиткнига», 2004. — С. 64—67. — 270, [2] с. — (Цветочный калейдоскоп). — 7000 экз. — ISBN 5-17-020601-1 ISBN 5-271-09112-0. ISBN 5-9578-0368-5. УДК 635.9 (рос.)
  • Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7, стор. 79-80 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]