French
DeutschBystrowiana — Вікіпедія
| † Bystrowiana | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Bystrowiana permira | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Bystrowiana Vjuschkov, 1957 — рід вимерлих хребетних тварин з класу амфібій. Назву дано на честь видатного російського палеонтолога О. П. Бистрова (1899–1959). Представника Bystrowiana вперше описано в 1957 р. на прикладі виду Bystrowiana permira по туловищному хребцю з прирослим щитком з розкопок верхньопермського періоду у Володимирській області (Росія).
У 1979 році був описаний другий вид цього роду — Bystrowiana sinica — з верхньопермських відкладень в Китаї.
Бистровіани — досить великі тварини, довжина черепа могла досягати 40 см. Наземні хижаки. Характерні для найбільш пізніх пермських відкладень — В'язниковського комплексу. Дожили до середини тріасу (знахідки із Західної Європи).
Згідно сучасної класифікації бистровіани відносяться до ряду Chroniosuchi Tatarinov, 1971 клади (підкласу) рептиліоморфи. У межах цього ряду виділяють дві родини: хроніозухи — Chroniosuchidae, Vjuschkov, 1957 і Bystrowianidae Vjuschkov, 1957. Родина Bystrowianidae об'єднує п'ять родів: Bystrowiana Vjuschkov, 1957, Axitectum Shishkin et Novikov, 1992, Dromotectum Novikov et Shishkin, 2000, Synesuchus Novikov et Shishkin, 2000 і Bystrowiella Witzmann, Schoch, et Maisch, 2007. Іноді групу Chroniosuchia відносять до ряду Seymouriamorpha Watson[en], 1917 як підряду.
Кладограма згідно Новікова (2018), з внутрішніми зв'язками Bystrowianidae на основі відмінностей остеодерм його представників:[1]
| Bystrowianidae |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ И. В. Новиков (2018). Раннетриасовые амфибии Восточной Европы: эволюция доминантных групп и особенности смены сообществ (PDF) (рос.). ПИН РАН. с. 162. ISBN 978-5-906906-71-7. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2023. Процитовано 6 квітня 2024.
- Вьюшков Б. П.. Новые котлассиоморфы из татарских отложений Европейской части СССР // Тр. Палеонтол. ин-та. — 1957, т. 68 (Котилозавры и батрахозавры верхней перми СССР), стр. 89-107.
- В. К. Голубев. Узкопанцирные хрониозухии (Amphibia, Anthracosauromorpha) поздней перми Восточной Европы. Палеонтологический журнал, 1998, N.3, стр.64-73.
- В. К. Голубев. Ревизия позднепермских хрониозухид (Amphibia, Anthracosauromorpha) Восточной Европы. Палеонтологический журнал, 1998, N.4, стр.68-77.
- В. К. Голубев. Пермские хрониозухии и биостратиграфия верхнетатарских отложений Европейской России по наземным позвоночным. Автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата геолого-минералогических наук. Москва, Палеонтологический институт, 1997, 24 с.
- В. К. Голубев. Стратиграфия татарского яруса Восточно-Европейской платформы по фауне наземных позвоночных. Бюллетень Московского общества испытателей природы, Отдел геологический, 1996, т.71, вып.3, стр.109.
- В. К. Голубев. Узловые моменты эволюции сообщества наземных позвоночных в перми Восточной Европы. В сборнике: Эволюция экосистем. Международный симпозиум. Москва, 26-30 сентября 1995 г. Тез. докл. Москва, издательство Палеонтологического института, 1995, стр.35-36.
- Голубев В. К., Сенников А. Г., Наугольных С. В. Новые данные по геологии и палеонтологии пермских отложений окрестностей г. Вязники (Владимирская область). Палеострат-2005 // Годичное собрание секции палеонтологии МОИП и Моск. отделения Палеонтол. об-ва, Москва, 14-15 февраля 2005 г. / Программа и тез. Докл. — М.: Палеонтол. ин-т РАН, 2005. — С. 14-15.
- Сенников А. Г. Экспедиции 2003 года — по перми и триасу от Клязьмы до Урала. PINopticus // Вест. Палеонтол. ин-та Рос. Академии наук. — 2004. — No 3. — С. 18-19.
- М. А. Шишкин и И. В. Новиков. Реликтовые антракозавры в раннем мезозое Восточной Европы. Доклады Академии Наук, 1992, т.325, N.4, стр.829-832.
- V.P. Gorsky, E.A. Gusseva, S. Crasquin-Soleau, and J. Broutin. Stratigraphic data of the Middle — Late Permian on Russian Platform. Geobios, 2003, V.36, N.5, P.533-558.
- I.V. Novikov and M.A. Shishkin. Triassic Chroniosuchians (Amphibia, Anthracosauromorpha) and the evolution of trunk dermal scutes in Bystrowianids. Paleontological Journal, 2000, V.34, Suppl.2, P.165-178.
- A.G. Sennikov. Evolution of the Permian and Triassic tetrapod communities of Eastern Europe. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 1996, V.120, N.3-4, P.331-351.
- F. Witzmann, R.R. Schoch, and M.W. Maisch. A relict basal tetrapod from Germany: first evidence of a Triassic chroniosuchian outside Russia. Naturwissenschaften, 2007, Jul 25.