Шиншилові — Вікіпедія

Шиншилові
Час існування: ранній олігоцен — сучасність

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Інфраряд: Hystricognathi
Парворяд: Caviomorpha
Надродина: Шиншилуваті (Chinchilloidea)
Родина: Шиншилові (Chinchillidae)
Bennett, 1833
Роди

Chinchilla
Lagidium
Lagostomus
Eoviscaccia
Incamys
Pliolagostomus
Prolagostomus

Посилання
Вікісховище: Chinchillidae
Віківиди: Chinchillidae
EOL: 8686
ITIS: 584574
NCBI: 10150
Fossilworks: 42075

Шиншилові[1][2] (Chinchillidae) — родина ссавців ряду гризуни. Представники родини мешкають на незначній площі Південної Америки, територіально це такі країни: Аргентина, Болівія, Чилі, Перу, Парагвай. Більшість з видів занесені у Червоний список МСОП. Шиншилові мають м'яке густе хутро, є об'єктами розведення і полювання. Зустрічаються як на рівнинах з невеликою висотою над рівнем моря так і на високогір'ях Анд, аж до висот 5000 м.

Члени цеї родини — середніх (500 грам) і великих розмірів (8 кг) гризуни з товстим, м'яким хутром; добре розвиненими задніми кінцівками, які довші, ніж передні кінцівки; великими очима; і помірно великими вухами. Їх хвости пухнасті, від короткого до приблизно 1/3 довжини тіла; у видів з найдовшим хвостом (Lagostomus), тим не менш, хвіст легко ламається і часто частково втрачається. Тварини мають м'ясисті подушечки, підошви не пухнасті. Передні лапи мають чотири пальці, які використовується для захоплення. Число пальців на задніх лапах — 4 у Lagidium та Chinchilla (кігті на пальцях слабо розвинені) і 3 в Lagostomus (сильні кігті), які спеціалізуються на копанні. Lagostomus мають яскравий чорно-білий малюнок на обличчі, відсутній у інших видів; тіла всіх сірі або сіро-коричневі на спинних і блідіші на черевних частинах тіла. Зубна формула: 1/1, 0/0, 1/1, 3/3 = 20. Всі шиншилові мають досить тонкі різці.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Члени цієї родини часто стрибати на двох ногах, але в основному вони рухаються на всіх чотирьох кінцівках. Chinchilla і Lagidium живуть в гірських, скелястих районах, де вони рухаються з великою спритністю і не є сильними копачами. Lagostomus живуть у великих рівнинних районах Аргентини, від Чако на півночі до Патагонії на півдні країни. Вони — чудові копачі, які будують великі системи нір. Ця їх звичка не до вподоби власникам ранчо, чиїм тваринам не раз доводилося ламати ноги, коли вони необачно ступали в отвори нір.

Усі шиншилові колоніальні, що живуть у групах, чисельністю від кількох до кількох сотень особин. Lagidium і особливо Lagostomus мають досить великі репертуари вокалізації, які використовуються в соціальних взаємодіях. На жаль, Chinchilla практично зникли в дикій природі, то ж мало відомо про їх поведінку в природних умовах. Lagidium і Lagostomus теж рідкісні, у результаті, жоден з видів цеї родини не був ретельно вивчений у природних умовах. Всі в основному вегетаріанці.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Родина включає три роди нині живучих тварин: шиншили, гірські віскачі, рівнинні віскачі, а також викопних тварин.

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Зиков, О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоол. музею Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Вип. 4. — С. 5–20.
  2. Карабута, О. Структурно-дериваційні типи зоолексем: неморфологічний спосіб творення // Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». — 2015. — Вип. XXII. — С. 25–27.