Dying Fetus — Вікіпедія

Dying Fetus
Гурт на фестивалі Tuska Open Air 2008
Основна інформація
Жанр	дез-метал, грайндкор, технічний дез-метал, брутальний дез-метал
Роки	з 1991 - дотепер
Країна	США
Місто	Мінеаполіс
Мова	англійська
Тематика	політика, вбиство, насилля
Лейбл	Relapse
Склад	Джон Галлагер Шон Біслі Трей Вільямс
Колишні учасники	Вінс Матеус Брайан Латта Спаркі Войленс Брюс Гріг Майк Кімбалл Джейсон Нетхертон Дерек Бойер Роб Белтон Ерік Саєнга Кевін Тейли Дуейн «Cryptic Winter» Тімлін
dyingfetus.com
Dying Fetus у Вікісховищі

Dying Fetus — американський дез-метал гурт з Аппер Мальборо, штат Меріленд. Заснований у 1991 році. Dying Fetus — один з небагатьох дез-метал-гуртів, який використовує політичну тематику у своїй творчості. Звучання групи характеризується наявністю хардкорних рифів і складною технікою виконання. Рання лірика колективу була присвячена звичайним для дез-метал-гуртів темам насилля. Постійні зміни складу призвели до того, що єдиним членом гурту з оригінального складу залишився Джон Галлагер (John Gallagher).

У 2010 році Dying Fetus очолили міжнародний рок-фестиваль Thrash and Burn European Tour 2010^[1].

Dying Fetus заснований у 1991 у Аппер-Мальборо, штат Меріленд, Джоном Галлахером (гітара, вокал) і Джейсоном Нетертоном (бас, вокал). Група почала репетирувати, коли пара зустрілася з гітаристом/вокалістом Ніком Спелеосом у 1992 році. Тоді було вирішено, що Галлахер буде грати на барабанах, поки потрібний барабанщик не буде знайдений. У цьому складі група написала кілька композицій, котрі згодом були видані у демо-записі «Bathe In Entrails» (укр. «Купатись у кишках») наприкінці 1993 року. Тоді ж гурт знаходить барабанщика Роба Белтона, а також гітариста Брайана Летту, котрий замінив Ніка Спелеоса, після чого Джон Галлахер повернувся на роль гітариста і вокаліста. Після змін у складі гурт випускає новий демо-запис «Infatuation With Malevolence» (укр. «Сліпе захоплення зі злочином») у травні 1994 року, пізніше випущеного разом з першим демо-записом у 1995 як компіляція на Каліфорнійському лейблі Wild Rags Records. Збірник містив пісні з обох демо у одному CD.

У 1996 році 6 серпня гурт випустив свій перший альбом «Purification Through Violence», на лейблі Pulverizer Records. Альбом містить сім оригінальних пісень і одну кавер-версію пісні «Scum» колективу Napalm Death. Барабанщик Роб Белтон покинув групу і його місце за ударними зайняв Кейсі Баклер для живих виступів. Диск був виданий Pulverized Records на теренах США, і Diehard у Європі.

Не маючи промоушена і лейбла, група поїхала у північноамериканский тур разом з Kataklysm і Monstrosity. На місце ударника у групу прийшов Ерік Сейенга, котрий замінив Кейсі Баклера. Однак к 1997 Ерік Сейенга покинув групу після короткого туру Техасом у травні 1997. На зміну Еріку приходить барабанщик Кевін Таллі, котрий приєднався до складу влітку 1997. У цьому складі на гурт звернув увагу німецький інді-лейбл Morbid Records, котрі підписали з групою контракт на початку 1998 року щодо випуску одного альбому.

І уже 27 липня 1998 року група випустила свій 2-й альбом «Killing On Adrenaline». 2-й альбом, як і дебютний, містив 7 оригінальних композицій і одну кавер-версію «Judgement Day» групи Integrity. Альбом створив фурор, миттєво надав групі статус культу. Він дотепер алишається одним з еталонів стилю, поєднуючи у собі важкість brutal death, шаленство grind і hardcore та найвищу техніку виконання.

Morbid Records надали поганий промоушен у дез-метал-андеграунді, однак гурт вийшов з андеграунда завдяки своїм живим виступам. Наприкінці 1998 року гітарист Брайан Летта йде з групи, привівши у групу нового гітариста Джона Войлеса. Наступний тур став найбільшим на той момент у історії групи — 9 тижнів, 52 дати, 12 країн (починаючи США і Іспанією та закінчуючи Польщею і Бельгією). Понад три тижні відбувався їх тур, під назвою «Underground Terrorism».Також колектив брав участь у фестивалях (зокрема, Morbid Metalfest), виступаючи на яких, хлопці з блиском презентували матеріал з нового альбому. Поряд з цим ні на хвилину не припинялась розкрутка імені Dying Fetus через інтерв'ю для радіо і журналів, вміщенням треків на компіляції і просування у мережі Інтернет.

У 1999 році збірник демо-записів «Infatuation With Malevolence», підкріплений багатьма бонусами, перевидається на Blunt Force. Невдовзі видано міні-альбом «Grotesque Impalement», котрий містить кавери і старі нереалізовані записи. Тим часом музиканти виступають на таких фестивалях, як New England Hardcore And Metalfest, March Metal Meltdown II, грають у Європі (у Німеччині, Бельгії і Чехії) і стають хедлайнерами на німецькому Fuck The Commerce Fest, а також підтримують тури Destruction і Vader. Одночасно з цим підписується контракт з ведучим екстремальним лейблом, Relapse Records, і починається робота над новим диском.

• Purification through Violence (1996) Pulverizer Records
• Killing on Adrenaline (1998) Morbid Records
• Destroy the Opposition (2000) Relapse Records
• Stop at Nothing (2003) Relapse Records
• War of Attrition (2007) Relapse Records
• Descend into Depravity (2009) Relapse Records
• Reign Supreme (2012) Relapse Records
• Wrong One To Fuck With (2017) Relapse Records
• Make Them Beg for Death (2023) Relapse Records

• Infatuation with Malevolence (1995) Wild Rags Records

• Grotesque Impalement (2000) Blunt Force
• Split 7" with Deep Red (2001) Relapse Singles Series
• History Repeats… (2011) (Covers EP) Relapse

• Bathe in Entrails demotape (1993)
• Infatuation with Malevolence demotape (1994)

• We Are Your Enemy (1998) Morbid Records
• Kill Your Mother, Rape Your Dog (1998)Morbid Records
• One Shot One Kill (2003) Relapse Records
• Homicidal Retribution (2007) Relapse Records
• Shepherd's Commandment (2010) Relapse Records
• Your Treachery Will Die With You (2010) Relapse Records
• From Womb To Waste (2012) Relapse Records
• Second Skin (2013) Relapse Records
• Wrong One To Fuck With (2018) Relapse Records

• Dying Fetus на Myspace [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.]
• Dying Fetus у Facebook [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.]