Feierbach — Вікіпедія

Feierbach
H. Feierbach & Ko
Типбізнес
ГалузьАвтомобілебудування
ДоляНаціоналізовано
Наступник(и)
(спадкоємці)
1940 - Пружинно-механізований завод "Серп і Молот"
1952 - Талліннський авторемонтний завод №1
Засновано1920
Засновник(и)Ханс Фейєрбах
Закриття (ліквідація)1940
Штаб-квартираТаллінн, Естонія
Ключові особиКарл Тоомінгас
Микола Тоомінгас
ПродукціяТранспортні засоби

Feierbach (Фейєрбах) — з 1920 року естонський виробник автомобілів. Штаб-квартира знаходиться в Таллінні. У 1940 році компанію перейменували в Пружинно-механізований завод "Серп і Молот", а в 1952 році — в Талліннський дослідний авторемонтний завод № 1 (ТДАРЗ, TARZ). У 1937 році компанія припинила виробництво автомобілів.

Заснування компанії

[ред. | ред. код]

Ханс Фейєрбах почав свій бізнес практично разом із становленням Естонської Республіки, тобто в 1920 році. Спочатку його фірма ремонтувала катери та автомобілі, які опинилися в країні після бойових дій. В 1922 році його фірма почала виробляти пружини, шестерінки та інші елементи механізмів. В 1930 році став випускати печі для пекарень, які працювали на паливі. Через рік на фірмі з'явилося ливарне виробництво, яким завідувала людина, що 3 роки відпрацював на аналогічному місці в фірмі «Рено».

В 1932 році на підприємстві виготовляють перші в Естонії аеросани, все, крім мотора з літака, було виготовлено силами підприємства, на жаль, господарі саней розбили їх об брилу льоду в тому ж році. Самі сани вміщували 8-9 пасажирів і розвивали швидкість до 100 км на годину.

Початок виробництва автомобілів

[ред. | ред. код]

В 1932 році фірма заявляє про можливість замовити вантажний автомобіль марки «Фейєрбах». Все, включаючи мотор, виготовлялося на заводі. Покупними були тільки система запалювання і покришки. На жаль, ніякої інформації по вантажівках не збереглося, але відомо, що по даних 1940 року в реєстрі числилась як мінімум одна вантажівка марки «Фейєрбах».

На автомобільній виставці у вересні 1934 року був представлений легковий автомобіль люкс класу з 6-циліндровим двигуном американської фірми «Континенталь». Це був 6-місний автомобіль, який коштував 4800 крон, імпортні аналогічні автомобілі коштували в районі 6500 крон, тоді діяли податкові мита 100 крон за одну податкову кінську силу. Мотор «Континенталь» мав 10 податкових к.с.. До речі, на тестах автомобіль розвинув швидкість в 130 км/год.

На початку 1935 року майстерню реорганізовують в акціонерне товариство, яким володіли Ханс Фейєрбах, його син Карл і Микола Тоомінгас, якому довелося заради цієї справи продати свій магазинний бізнес в Йихві.

Припинення виробництва автомобілів

[ред. | ред. код]

Фірма планувала продати протягом цього року 10 машин, але з архівних даних автореєстру відомо лише про 3 автомобілі цієї марки, але є ймовірність, що автомобілі, які були зареєстровані як Continental, були насправді теж автомобілями «Фейєрбаха», тому що в Естонії в той час діяли такі ж правила, як і в Фінляндії, тобто якщо ви будували машину, то її реєстрували по марці мотора, який в ній стояв.

В 1937 році фірма стала виготовляти кузови на замовлення.

Націоналізація заводу. Пружинно-механізований завод «Серп і Молот», Талліннський авторемонтний завод № 1

[ред. | ред. код]

Після окупації Естонії Радянським Союзом у 1940 році завод був націоналізований і перейменований в Пружинно-механізований завод "Серп і Молот". Сім'я Фейєрбаха в 1944 році втекла до Швеції, де Фейєрбах відкрив майстерню, в якій працював до самої своєї смерті в 1968 році. А помер він, до речі, у віці 81 року.

В 1952 році завод перейменували в Талліннський авторемонтний завод номер 1, і почалося будівництво нових потужностей. В 1958 був побудований новий завод в Ласнамяє.

Виробництво гоночних автомобілів «Естонія»

[ред. | ред. код]

Але ще на території старого заводу у вересні 1957 року був побудований спортивний автомобіль, який був побудований на просторовій трубчастій рамі, мотор був узятий ІМЗ-М52С, об'ємом 500 кубів, коробку передач взяли від «Фольксвагена». Автомобіль проектував Антс Сейлер, а будувати допомагали Вяйне Паазік і Роланд Круук. Автомобіль отримав назву «Естонія». Це був один з перших радянських автомобілів з незалежною підвіскою всіх коліс.

Список автомобілів Feierbach

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Wise, David Burgess. The New Illustrated Encyclopedia of Automobiles.
  • G.N. Georgano Cars: Early and Vintage, 1886-1930. London: Grange-Universal, 1985.