French
DeutschHD83368 — Вікіпедія
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 9г 36х 25,41с |
| Схилення | -48° 45′ 4,2″ |
| Видима величина (V) | 6,18[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A8/? |
| показник кольору U−B | 0,14 |
| яскравість B | 6,525±0,007[2] |
| показник кольору B−V | 0,277±0,012[2] |
| яскравість V | 6,233±0,007[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | 0,15 |
| індекс m1 | 0,22 |
| індекс c1 | 0,78 |
| індекс Hβ | 2,83[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 6,240[2] |
| Мінімальна яскравість | 6,260[2] |
| Період фотометричної змінності зорі | 2,85[2] доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -8,01± 0,73[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 13,80 ± 0,76[2] мас |
| Відстань | 236,35 світлових років 72,46 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD83368 |
HD83368 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,3.[1] Вона розташована на відстані близько 236,3 світлових років від Сонця.[2]
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A8. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,85 доби в межах від Hmin= 6,26 до Hmax= 6,24.[2]
Зоряна атмосфера HD83368 має підвищений вміст Cr .[1]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 604,8± 290,7 Гаус.[3]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (8h-10h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
 | Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |