Gliophorus psittacinus — Вікіпедія

Gliophorus psittacinus

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Підвідділ: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Гігрофорові (Hygrophoraceae)
Рід: Gliophorus
Вид: G. psittacinus
Gliophorus psittacinus
(Schaeff.) Herink, 1958
Синоніми
Agaricus dentatus L., [1]

Agaricus psittacinus Schaeff., [2]
Agaricus cameleon Bull. & Vent., [3]
Hygrophorus psittacinus (Schaeff.) Fr., [4]
Bolbitius dentatus (L.) Kuntze, [5]
Hygrocybe psittacina (Schaeff.) P. Kumm., [6]

Посилання
Вікісховище: Hygrocybe psittacina
NCBI: 1398588
MB: 103376
IF: 103376

Gliophorus psittacinus — вид грибів роду Gliophorus. Сучасну біномінальну назву надано у 1858 році.[7]

Класифікація

[ред. | ред. код]

У п'ятому томі «Визначника грибів України» (1979) цей вид описаний як гігрофор строкатий (Hygrophorus psittacinus) та віднесений до підроду гігроцибе (Hygrocybe) роду гігрофор (Hygrophorus). Згодом гігроцибе був піднесений до рангу окремого роду. За даними останніх філогенетичних досліджень цей гриб відносять до роду Gliophorus.[8]

Будова

[ред. | ред. код]

Шапинка 2-5 см, липка, може мати зеленувати, жовтуватий, червонуватий відтінок. Ніжка гриба — міцна, тонка, зеленувата згори. Пластини прирослі до ніжки, жовтого кольору.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Плодові тіла з'являються пізнього літа та восени.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Росте в траві на пасовищах, луках. Поширений у Західній Європі, Південній Африці, Японії та на обох Американських континентах.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Незважаючи на малий розмір та липкість, гриб вживають у їжу.

На марках

[ред. | ред. код]

Зустрічається на макрах:

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Species Plantarum: 1172 (1753)
  2. Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 70, t. 301 (1774)
  3. Herbier de la France 12: t. 545:1 (1792)
  4. Epicrisis Systematis Mycologici: 332 (1838)
  5. Revisio generum plantarum 3 (2): 478 (1898)
  6. Führ. Pilzk. (Zerbst): 112 (1871)
  7. Hygrocybe psittacina. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 2017-03-13T06:36:40+00:00.
  8. Babos et al. 2011. Preliminary notes on dual relevance of ITS sequences and pigments in Hygrocybe taxonomy. Persoonia 26, 2011: 99–107

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hygrocybe psittacina // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.]
  •   Summary field not loaded for Kummer, P. 1871. Der Führer in die Pilzkunde. :1-146 
  • E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 244.