MIL-STD-810 — Вікіпедія

MIL-STD-810 — низка стандартних параметрів для лабораторних випробувань військового стандарту США (англ. United States Military Standard), що дозволяють визначити стійкість широкого переліку обладнання до всіляких впливів у непольових умовах. Крім цього ці параметри дозволяють створювати обладнання для відтворення таких впливів. Проходження випробувань за цим стандартом, а саме останньою його версією — MIL-STD-810G, є необхідним для участі в замовленнях на постачання техніки та складників для Міністерства оборони США (Department of Defense) і НАТО^[1].

Як це часто буває, розроблений для потреб оборонної промисловості, стандарт став затребуваним і в комерційній діяльності (для обладнання для абонентського радіозв'язку, наприклад для телефонів^[2]). Компанії, що працюють у будівництві, гірничому видобутку, морському і авіатранспорті та інших сферах комерційної діяльності, пов'язаної з підвищеним ризиком для людей і обладнання, також користуються стандартом під час закупівлі обладнання; стандарт використовують люди ризикованих професій, екстремали і туристи. Найчастіше в комерції зустрічаються 2 останні версії стандарту:

MIL-STD-810F, що вийшов 1 січня 2000 року; остання редакція документа — 5 травня 2003 року^[3];
MIL-STD-810G, яка діє у своїй першій редакції 31 жовтня 2008 року та на момент написання статті (18 жовтня 2013 року)^[4].

Призначення стандарту MIL-STD-810

визначення впливальних послідовностей, їх тривалості і величини під час служби обладнання;
використання для розробки методів лабораторного випробування обладнання та його життєвих циклів;
оцінювання ефективності обладнання за впливу несприятливого навколишнього середовища;
виявлення дефектів у конструкції, матеріалах, виробничих процесах, технології пакування та методах обслуговування;
підтвердження відповідності контракту.

Організація та контроль стандартизації

До 1999 року стандарт MIL-STD-810 підтримували і доповнювали низка департаментів у структурі Міністерства оборони США, що належать до того ж до різних підрозділів (сухопутних, морських і повітряних). Від 1999 року контроль і редагування стандарту підтримує спеціально створена служба ATEC (US Army Test and Evaluation Command) — служба з тестування, аналізу та обробки даних щодо обладнання армії. Зміна в організації пов'язана з необхідністю оперативнішої розробки методів тестування, а результат реорганізації — частіші оновлення редакцій стандарту і краща їх відповідність вимогам часу. Наприклад, нова редакція MIL-STD-810G, стала найбільшою зміною стандарту, яка будь-коли проводилася, від його найпершої редакції 14 червня 1962 року. Зокрема, повністю переглянуто методологію тестування стійкості до вібрацій і трясіння з метою кращої відповідності реальним умовам.

Спектр умов навколишнього середовища, тестованих за стандартом MIL-STD-810:

тест висоти методом високого і низького тиску,
вплив високих і низьких температур, а також температурний шок (зокрема в робочому стані і стані зберігання),
дощ, зокрема крижаний дощ,
вологість, грибки, соляний туман для тестування корозієстійкості,
пісок і пил,
піротехнічний удар, тобто тестування у вибухонебезпечній атмосфері,
проточна вода,
прискорення,
вібрація від стрільби,
трясіння під час транспортування,
вібрації за різними осями, акустичні шуми,
стійкість до сонячних променів тощо.

Важливою є правильна оцінка застосовуваного тестування для реальних польових умов, тобто правильне екстраполювання результатів тестів, оскільки тестування лабораторне. Крім того, стандарт не встановлює конструкцій і специфікацій тестування, розглядаючи тільки перелік стресових середовищ, з якими обладнання стикається під час служби. Тобто стандарт MIL-STD-810 не дає гарантії, що прилади, які пройшли серію лабораторних випробувань, пройдуть і польові випробування.

Історія розвитку стандарту

Інститут екологічних наук і технологій^[en] (Institute of Environmental Sciences and Technology (IEST)) випустив 2008 року «Історію публікацій та обґрунтування MIL-STD-810», щоб простежити розвиток стандарту з плином часу^[5]. У ній описано процес розвитку методів випробувань, обґрунтування багатьох процедурних змін та зроблено спробу зазирнути в майбутнє розвитку стандарту.

Прямим предком стандарту можна вважати документ (AAF Specification 41065, Equipment — General Specification for Environmental Test of), розроблений 1945 року Військово-повітряними силами США, що надає методологію тестування обладнання в змодельованих умовах навколишнього середовища^[6]. Через 20 років ВПС США випустили технічний звіт, який містив дані про розвиток природних і штучних кліматичних випробувань, призначених для аерокосмічної та наземної техніки. Призначався звіт для інженерів-проєктувальників військової техніки.

Роки редакцій стандарту

Версія стандарту	Дата першої публікації	Примітка
MIL-STD-810	14 червня 1962	Про мету стандарту: одне речення під заголовком «мета» вказує, що методи лабораторних випробувань повинні бути посібником для тих, хто готує екологічну частину докладних специфікацій. Одне речення щодо пошиття одягу.
MIL-STD-810A^[7]	23 червня 1964	Не відрізняється від MIL-STD-810
MIL-STD-810B^[8]	15 червня 1967	Цілі стандарту змінюються, в «Мету» внесено таке: стандарт встановлює методи визначення опору обладнання впливу природних і штучних середовищ, властивих військовим операціям. Одне речення щодо пошиття одягу.
MIL-STD-810C^[9]	03 жовтня 1975	Не відрізняється від MIL-STD-810B
MIL-STD-810D	19 липня 1983	Конструкційний розділ пояснює, як користуватися параметрами стандарту для визначення довготривалості служби обладнання і техніки. Включає діаграми процесів для правильного проєктування лабораторних комплексів.
MIL-STD-810E^[10]	14 липня 1989	Не відрізняється від MIL-STD-810D, але доповнено частину інструкції з поясненнями для проєктувальників обладнання, в якій наведено пояснення, як правильно екстраполювати результати тестування.
MIL-STD-810F^[11]	01 січня 2000	Розділено на кілька великих розділів. Розширено пояснення, як правильно користуватися параметрами, приділено багато уваги класифікації обладнання і техніки, яка має розділити методи тестування на обладнанні в залежності від його застосування. Наприклад, низка тестів для кораблів ВМФ явно не застосовні до авіаційного обладнання, але це не означає, що вони не проходять за стандартом. З цього моменту починається широке використання стандарту в комерції, оскільки поділ тестів за застосуванням полегшив і зробив зрозумілим їх застосування в цивільній сфері. У MIL-STD-810F додатково визначено методи випробувань, які не просто копіюють реальні умови, а відтворюють події, які можуть трапитися протягом терміну служби обладнання.
MIL-STD-810G	31 жовтня 2008	До виходу MIL-STD-810G наступні видання містили ті ж по суті фрази, не вдаючись у подробиці. MIL-STD-810G, що вийшов 2008 року, став найсерйознішою і докладною зміною стандарту, сфокусувавшись при цьому на тестах протиударності і стійкості до вібрацій. У MIL-STD-810G величезну роль відіграє наближення цих тестів до реальних умов. У MIL-STD-810G реалізовано метод «527 виклику» для тесту вібрацією, замінюючи 3 тести за осями одним, з застосуванням багатоосьового трясіння, яке найповніше відповідає реальному трясінню.

Порівняти різні редакції стандарту легко, оскільки вони відкриті й доступні в інтернеті^[12].

Перелік тестів останньої редакції стандарту — MIL-STD 810G

500.5 Низький тиск (висота).
501.5 Висока температура.
502.5 Низька температура.
503.5 Температурний удар.
504.1 Забруднення рідинами.
505.5 Сонячне проміння.
506.5 Дощ.
507.5 Вологість.
508.6 Цвіль.
509.5 Соляний туман.
510.5 Пісок і пил.
511.5 Вибухова хвиля.
512.5 Герметичність.
513.6 Стійкість до механічного прискорення.
514.6 Вібрація.
515.6 Шум.
516.6 Механічний удар і падіння.
517.1 Піротехнічний удар.
518.1 Кислотний вплив.
519.6 Стрілецька зброя.
520.3 Температура, вологість, вібрація і висота.
521.3 Заморожування й обмерзання.
522.1 Балістичний удар.
523.3 Віброакустика/температура.
524 Заморожування — відтавання.
525 Сигнали з реплікації.
526 Залізничні впливи.
527 Вібрації за різними осями.
528 Механічні вібрації суднового обладнання.^[4]

Параметри низки випробувань з MIL-STD-810^[4]

№ випробування	Суть методу	Вимога	Примітка
516.6	Механічний удар	Увімкнений стан 20 G, 11 мс, напів-синусоїда; Вимкнений стан: 40 G, 11 мс, напів-синусоїда	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в робочому стані. Втрати працездатності виробу не виявлено.
515.6	Струс	75 G, 11 мс, напів-синусоїда	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в робочому стані прикріпленим до транспортного засобу. Втрати працездатності виробу не виявлено.
514.6	Вібрація (поза транспортом)	Постійна вібрація 0. 04g²/Гц, 20 Гц-1000 Гц-6 дБ / актив. 1000 Гц — 2000 Гц	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в робочому стані. Втрати працездатності виробу не виявлено.
514.6	Вібрація (в транспорті)	Імітація позашляхового транспортного засобу	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в робочому стані. Прийнятна тимчасова втрата функції, з подальшим відновленням у автоматичному режимі, без втручання користувача.
507.5	Відносна вологість	Від 0 % до 95 % (+3/-5 %) вологості, 23 °C до 60 °C, 10 циклів 48 год	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в робочому стані. Потрапляння вологи всередину корпусу не виявлено.
505.5	Сонячне випромінювання	1120 Вт/м² (355 BTU / фт² / год) UVB@ 50 °C, 7 циклів по 24 год	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в неробочому стані. Вицвітання або деформації пристрою не виявлено.
506.4	Дощ	Вітер з дощем 140 л. / м² / год, 4 циклу (Процедура I) і великі краплі 280 л / м² / год (Процедура III)	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в робочому стані. Проникнення вологи не виявлено.
510.5	Пісок і пил (пилова буря)	Розмір частинок <149 мкм, густина частинок 10 ± 7 г/м³, швидкість вітру від 1.5 м/с до 8.9 м/с (Процедура I)	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в робочому стані. Проникнення піску або пилу не виявлено.
509.5	Солоний туман	5%-ий розчин солі, до 48 годин (12 вологих годин, 12 сухих годин, по 2 цикли)	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в робочому стані. Деформації пристрою не виявлено. Проникнення вологи не виявлено
501.5, 502.5	Робоча температура (температура зберігання)	−20 °C +60 °C (−51° С +75° С)	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в неробочому стані. Втрати даних не виявлено.
503.5	Тепловий удар	За хвилину від −51° С до + 70° С, три цикли	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в неробочому стані. Втрати даних не виявлено.
524	Заморожування	3 цикли, швидка зміна температури	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в неробочому стані. Проникнення вологи не виявлено.
500.5	Низький тиск (висота)	Висота 4500 м. (57,2 кПа) зі зміною висоти 0,61 м/хв	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в робочому стані. Тимчасової нестійкості в працездатності або втрати даних не виявлено.
500.5	Низький тиск (висота)	Висота 12200 м (18,8 кПа) зі зміною висоти 0,61 м/хв	Випробування проводиться, коли виріб перебуває в неробочому стані. Втрати даних не виявлено.

Застосування стандарту в комерції («антивандальна» техніка)

Набуло поширення з моменту публікації 2000 року редакції стандарту F і пов'язане з підвищенням його «гнучкості». Наприклад, тест 528 — Механічні вібрації суднового обладнання — проводиться саме для обладнання, призначеного для військово-морського флоту. По суті, це означає, що будь-який виробник може заявляти на свої товари «відповідає MIL-STD-810», якщо вони проходять хоча б частину таких випробувань. Це зовсім не означає, що вони відповідають усім тестам цього стандарту. Більш того, стандартизація проводиться не однією лабораторією, часто виробники проводять її у внутрішніх або комерційних лабораторіях, що цілком може викликати питання, чи дійсно їхня техніка відповідає стандарту і на якому наборі тестів її випробувано. Виробники найчастіше вважають за краще не розкривати подібної інформації. Прикладом цього є ринок «антивандальної» електроніки. На ньому найчастіше використовується 2 стандарти — MIL-STD-810 і стандарт проти проникнення води і пилу — IP (ступінь захисту оболонки). При цьому вже сама відповідність стандарту IP68 означає автоматичну відповідність низці випробувань за MIL-STD-810G (тестів 506.5, 507.5, 509.5, 510.5, з високою часткою ймовірності 524 і ряду інших). Тому ряд виробників мобільних телефонів позиціюють свою продукцію як «антивандальну» і протиударну, хоча по суті вона такою не є. Тим більше не включають у гарантійне обслуговування послуги з ремонту «битих» апаратів.

Див. також

Міцний комп'ютер

Примітки

↑ NATO Environmental Guidelines for Defence Equipment, AECTP-100 (издание 3), январь 2006 года. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 2 січня 2022.
↑ Обзор и описание стандарта MIL-STD-810G. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013.
↑ MIL-STD-810F, Department of Defense Test Method Standard for Environmental Engineering Considerations and Laboratory Tests. Міністерство оборони США. 1 січня 2000. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
↑ ^а ^б ^в MIL-STD-810G, Department of Defense Test Method Standard for Environmental Engineering Considerations and Laboratory Tests. Міністерство оборони США. 31 жовтня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
↑ Egbert, H.W. [1] — 2nd. — 2008. Архівовано з джерела 31 липня 2013
↑ AAF Specification 41065, Equipment - General Specification for Environmental Test of. Air Technical Service Command, Wright Field, Dayton, Ohio. 7 грудня 1945. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
↑ MIL-STD-810A, Military Standard, Environmental Test Methods and Engineering Guidelines. Міністерство оборони США. 23 червня 1964. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
↑ MIL-STD-810B, Environmental Test Methods. Міністерство оборони США. 15 червня 1967. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
↑ MIL-STD-810C, Military Standard, Environmental Test Methods and Engineering Guidelines. Міністерство оборони США. 10 березня 1975. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
↑ MIL-STD-810E, Military Standard, Environmental Test Methods and Engineering Guidelines. Міністерство оборони США. 14 липня 1989. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
↑ MIL-STD-810F. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
↑ Comparison of MIL-STD 810 Revisions (PDF). Equipment Reliability Institute. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2013.

[1] NATO Environmental Guidelines for Defence Equipment, AECTP-100 (издание 3), январь 2006 года. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 2 січня 2022.

[2] Обзор и описание стандарта MIL-STD-810G. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013.

[3] MIL-STD-810F, Department of Defense Test Method Standard for Environmental Engineering Considerations and Laboratory Tests. Міністерство оборони США. 1 січня 2000. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.

[MIL-STD-810G-4] а ^б ^в MIL-STD-810G, Department of Defense Test Method Standard for Environmental Engineering Considerations and Laboratory Tests. Міністерство оборони США. 31 жовтня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.

[5] Egbert, H.W. [1] — 2nd. — 2008. Архівовано з джерела 31 липня 2013

[6] AAF Specification 41065, Equipment - General Specification for Environmental Test of. Air Technical Service Command, Wright Field, Dayton, Ohio. 7 грудня 1945. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.

[7] MIL-STD-810A, Military Standard, Environmental Test Methods and Engineering Guidelines. Міністерство оборони США. 23 червня 1964. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.

[8] MIL-STD-810B, Environmental Test Methods. Міністерство оборони США. 15 червня 1967. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.

[9] MIL-STD-810C, Military Standard, Environmental Test Methods and Engineering Guidelines. Міністерство оборони США. 10 березня 1975. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.

[10] MIL-STD-810E, Military Standard, Environmental Test Methods and Engineering Guidelines. Міністерство оборони США. 14 липня 1989. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.

[11] MIL-STD-810F. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.

[12] Comparison of MIL-STD 810 Revisions (PDF). Equipment Reliability Institute. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]