Meat Is Murder — Вікіпедія

Ця стаття про альбом «The Smiths». Про однойменну серію мультсеріалу «Сімпсони» див. Meat Is Murder (Сімпсони).
Meat Is Murder
Студійний альбом
ВиконавецьThe Smiths
Дата випуску11 лютого 1985
Записаний1984
ЖанрІнді-рок, альтернативний рок, пост-панк
Тривалість39:46
Моваанглійська
Студія звукозаписуAmazon (Ліверпуль)
Ridge Farm (Суррей)
ЛейблRough Trade
ПродюсерThe Smiths
Хронологія The Smiths
Попередній
←
 The Smiths
(1984)
The Queen Is Dead
(1986)
Наступний
→
Сингли з Meat Is Murder
  1. «Barbarism Begins at Home»
    Випущений: Квітень 1985
  2. «That Joke Isn't Funny Anymore»
    Випущений: 1 липня 1985
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 3.5/5 зірок[1]
Blender 3/5 зірок[2]
Chicago Tribune 2/4 зірки[3]
The Encyclopedia of Popular Music 4/5 зірок[4]
Pitchfork 8.1/10[5]
Q 4/5 зірок[6]
The Rolling Stone Album Guide 2/5 зірок[7]
Select 4/5[8]
Sounds 4.5/5 зірок[9]
Uncut 4/5 зірок[10]
The Village Voice C+[11]

Meat Is Murder — другий студійний альбом англійського рок-гурту The Smiths, що вийшов 11 лютого 1985 року на лейблі Rough Trade Records. Він став єдиним студійним альбомом гурту, який посів перше місце в UK Albums Chart і протримався там 13 тижнів. Альбом мав міжнародний успіх: він провів 11 тижнів у European Top 100 Albums,[12] досягнувши піку на 29-й сходинці.[13] Він також досяг 110-го місця в американському чарті Billboard 200.

Створення та запис

[ред. | ред. код]

Після дебютного студійного альбому 1984 року вокаліст Морріссі та гітарист Джонні Марр продюсували альбом самостійно, за допомогою лише інженера Стівена Стріта. Вперше вони зустрілися зі Стівеном під час запису «Heaven Knows I'm Miserable Now» і попросили його контактний номер телефону.[14] Офіційно продюсування альбому приписується «The Smiths».

Для створення звукового ландшафту альбому, Морріссі надав Марру і Стріту свої особисті копії записів звукових ефектів BBC, з яких потрібно було брати семпли.[15] Морріссі продовжить цю практику на майбутніх синглах і альбомах Smiths.

Meat Is Murder був більш різким і політичним, ніж його попередник, включаючи про-вегетаріанський заголовний трек (Морріссі заборонив решті гурту фотографуватися з м'ясом)[16] і тематику анти-тілесних покарань у «The Headmaster Ritual». Музично гурт став авантюрнішим, з Марром і Рурком, які передали вплив рокабіллі та фанку у піснях «Rusholme Ruffians» та «Barbarism Begins at Home» відповідно. «Rusholme Ruffians» інтерполює пісню Вікторії Вуд «Fourteen Again». Автор Джон Кінг припустив, що заголовний трек був натхненний піснею «Meat Means Murder» 1983 року анархо-панк гурту Conflict, яка присвячена тій самій темі і також відкривається в повільному темпі.[17]

У багатьох своїх інтерв'ю Морріссі також висловлював політичну позицію. Серед його мішеней були адміністрація Тетчер, монархія та його музичні сучасники. Коли його запитали про «Band Aid», який у той час активно рекламувався у британських ЗМІ, він відповів: «Можна дуже турбуватися про народ Ефіопії, але зовсім інша справа — щоденно катувати народ Англії».[18] Так само він почав пропагувати вегетаріанство в прямих ефірах та інтерв'ю, одного разу переконавши шотландську телепередачу показати кадри зі скотобійні під час обідньої перерви.[19]

Оформлення обкладинки

[ред. | ред. код]

На обкладинці альбому використано фотографію 1967 року американського морського піхотинця, капрала Майкла Вінна, у В'єтнамі, але напис на його касці змінено з «Make War Not Love» на «Meat Is Murder». Оригінальне зображення було використано для документального фільму Еміля де Антоніо In the Year of the Pig, номінованого на Оскар у 1968 році.[20][21] У 2019 році Вінн заявив, що у нього ніколи не питали дозволу на використання фотографії, і що він «не був дуже радий» зміні напису на касці.[22]

Визнання

[ред. | ред. код]

У 2017 році Meat Is Murder посів 296 місце у списку 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу Rolling Stone,[23]. Альбом також увійшов до книги 1001 Albums You Must Hear Before You Die (2005).[24]

Використання в медіа

[ред. | ред. код]

У 2016 році група захисту прав тварин PETA випустила відеогру під назвою This Beautiful Creature Must Die, засновану на пісні «Meat Is Murder». У грі, де пісня була виконана в стилі чиптюн, гравцям потрібно було натискати на екран до того, як різні види тварин будуть розрубані по спіралі смерті.[25][26]

Трек-лист

[ред. | ред. код]

Автор слів Морріссі, автор музики Джонні Марр. 

Сторона 1
#НазваТривалість
1.«The Headmaster Ritual»4:52
2.«Rusholme Ruffians»4:20
3.«I Want the One I Can't Have»3:14
4.«What She Said»2:42
5.«That Joke Isn't Funny Anymore»4:59
20:07
Сторона 2
#НазваТривалість
6.«Nowhere Fast»2:37
7.«Well I Wonder»4:00
8.«Barbarism Begins at Home»6:57
9.«Meat Is Murder»6:06
19:40

Персоналії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Stephen Thomas Erlewine. Meat Is Murder Review by Stephen Thomas Erlewine (англ.). AllMusic. Процитовано 22 серпня 2023.
  2. ↑ The Smiths, Meat Is Murder (англ.). Blender. Архів оригіналу за 30 червня 2006. Процитовано 22 серпня 2023.
  3. ↑ Greg Kot. THE SMITHS AND SOLO (англ.). Chicago Tribune. Процитовано 22 серпня 2023.
  4. ↑ Larkin, Colin (2007). The Encyclopedia of Popular Music (вид. 4th). Oxford University Press. ISBN 978-0195313734.
  5. ↑ Douglas Wolk. The Smiths Complete (англ.). Pitchfork. Процитовано 22 серпня 2023.
  6. ↑ The Smiths: Meat Is Murder. Q (87): 139. December 1993.
  7. ↑ Sheffield, Rob (2004). The Smiths. У Brackett, Nathan; Hoard, Christian (ред.). The Rolling Stone Album Guide (вид. 4th). Simon & Schuster. с. 753–54. ISBN 0-7432-0169-8.
  8. ↑ Harrison, Andrew (May 1993). The Smiths. Select (35): 104.
  9. ↑ Black, Bill (16 лютого 1985). Steak Your Claim. Sounds.
  10. ↑ Dalton, Stephen (1998). The Smiths: Meat Is Murder. Uncut.
  11. ↑ Christgau, Robert (25 червня 1985). Christgau's Consumer Guide. The Village Voice. Процитовано 22 серпня 2023.
  12. ↑ European Hot 100 Albums Chart (PDF). Music & Media. 6 травня 1985. с. 26. Процитовано 22 серпня 2022.
  13. ↑ European Hot 100 Albums Chart (PDF). Music & Media. 4 березня 1985. с. 26. Процитовано 22 серпня 2023.
  14. ↑ Denny Hilton. Interview with STEPHEN STREET (англ.). HitQuarters. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 22 серпня 2023.
  15. ↑ Goddard, S, 2013. Songs That Saved Your Life — The Art of The Smiths 1982–87. 2nd ed. U.K.: Titan Books. P. 151.
  16. ↑ Morrissey (англ.). Vegan.com. Процитовано 22 серпня 2023.
  17. ↑ King, John (6 серпня 2014). Meat Means Murder. Rebellion Festivals Programme - 2014. Rebellion Festivals Ltd. с. 34—35. Процитовано 22 серпня 2023.
  18. ↑ Band Aid vs. Morrissey... (англ.). Overyourhead. Процитовано 22 серпня 2023.
  19. ↑ Tamarkin, Jeff; Rockmaker, Deirdre; Mathews, Dan (November 1985). Greening of Rock. Vegetarian Times. № 99. United States: Active Interest Media, Inc. с. 32—36. ISSN 0164-8497. Процитовано 22 серпня.
  20. ↑ The artwork of the Smiths – in pictures (англ.). The Guardian. Процитовано 22 серпня 2023.
  21. ↑ Emily Barker. The Smiths – The Stories Behind All 27 Of Their Provocative Album And Single Sleeves (англ.). NME. Процитовано 22 серпня 2023.
  22. ↑ Martin O'Gorman. Who is on the cover of Meat Is Murder by The Smiths? (англ.). Radio X. Процитовано 22 серпня 2023.
  23. ↑ 296, The Smiths, 'Meat Is Murder' (англ.). Rolling Stone. Процитовано 22 серпня 2023.
  24. ↑ Robert Dimery; Michael Lydon (23 березня 2010). 1001 Albums You Must Hear Before You Die: Revised and Updated Edition. Universe. ISBN 978-0-7893-2074-2.
  25. ↑ Ernie Smith. PETA Gets The Smiths Back Together … for a Video Game (англ.). Associations Now. Процитовано 22 серпня 2023.
  26. ↑ Tim Jonze. This Beautiful Creature Must Die: what is Morrissey's animal rights game like? (англ.). The Guardian. Процитовано 22 серпня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Meat_Is_Murder&oldid=41732554