Pineapple Army — Вікіпедія

Pineapple Army
Обкладинка першого тому манґи
パイナップルARMY
Painappuru Āmī
Ананасова Армія
Жанр
Аудиторіясейнен
Манґа
АвторКудо Кадзуя
ІлюстраторУрасава Наокі
ВидавецьShogakukan
Інші видавціViz Media
ЖурналBig Comic Original
Період випуску1985 — 1988
Кількість томів8 (Список томів)

Pineapple Army (яп. パイナップルARMY, Painappuru Āmī, укр. Ананасова Армія) — японська серія манґи, написана Кадзуєю Кудо та проілюстрована Наокі Урасавою. Серіал виходив у журналі Big Comic Original видавництва Shogakukan з 1985 до 1988 рік, а окремі розділи були зібрані у вісім томів танкобонів.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Головний герой — американець японського походження Джед Ґоші (яп. ジェド・豪士), колишній морський піхотинець США, який брав участь у війні у В'єтнамі. Залишивши морську піхоту, він воював в усьому світі як найманець, і пішов у відставку у 1979 році. Зараз живе у Нью-Йорку. Він заробляє на життя, тренуючи інших у боях. Ґоші не дискримінує тих, кого навчає, чи то бенгальських міліціонерів, службовців чи чотирьох маленьких дівчаток.

Виробництво

[ред. | ред. код]

«Ананасова армія» написана Кадзуєю Кудо та проілюстрована Наокі Урасавою. Такаші Нагасакі придумав передумову манги, але Урасава спробував додати гумору, оскільки вважав історію «важкою»[2]. Спочатку події відбуваються у Нью-Йорку, але оскільки редактор вважав, що основна аудиторія журналу — це чоловіки, у певний момент місце дії змінюється на Європу[3].

Публікація

[ред. | ред. код]

Написана Кадзуєю Кудо та проілюстрована Наокі Урасавою, «Ананасова армія» видавалася в журналі Big Comic Original з 1985 до 1988 рік. Це перша велика робота Урасави, паралельно з якою він працював над Yawara!. Окремі розділи зібрали у вісім томів-танкобонів між 29 березня 1986 року та 30 липня 1988 року. Шеститомне бункобон-видання виходило з 17 листопада 1995 року до 16 березня 1996 року[4][5].

У 1988 році Viz Media почали видавати «Ананасову армію» англійською мовою у форматі коміксів. Вони мали нову обкладинку, намальовану невідомим художником у кардинально іншому стилі. Але продажі стали провальними, тому тираж скасували після виходу десяти видань. Хоча один графічний роман, у якому вони зібрані, також опублікували з післямовою Джеймса Д. Гадналлом[2].

Список томів

[ред. | ред. код]
№Дата виходу ISBN
1 29 березня 1986[6]ISBN 4-09-181081-0
2 30 квітня 1986[7]ISBN 4-09-181082-9
3 30 жовтня 1986[8]ISBN 4-09-181083-7
4 28 лютого 1987[9]ISBN 4-09-181084-5
5 30 травня 1987[10]ISBN 4-09-181085-3
6 30 вересня 1987[11]ISBN 4-09-181086-1
7 30 травня 1988[12]ISBN 4-09-181087-X
8 30 липня 1988[13]ISBN 4-09-181088-8

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Критик манги Джейсон Томпсон заявив, що «Ананасова армія» мала скромний успіх в Японії, але зазнала невдачі в Америці. Він припустив, що рішення Viz замовити нові обкладинки невідомого художника, намальовані у «стилі Дейва Маккіна», могло ввести в оману, коли читач відкрив їх і побачив маленьких дівчаток, які кидали ручні гранати[2]. У 2012 році Томпсон сказав, що «Ананасова армія» — його найменш улюблена робота Урасави, яка доступна англійською мовою. Попри те, що рисовка є якісною, він відчував, що митець ще не розробив власного стилю і занадто сильно відчувається вплив Кацухіро Отомо. Томпсон значною мірою порівнював його з Golgo 13 (для якої Кудо раніше писав) з її самодостатніми історіями про найманців, але заявив, що розділи набагато коротші і тому здаються надто швидкими[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Thompson, Jason (29 березня 2012). Jason Thompson's House of 1000 Manga - Pineapple Army. Anime News Network. Процитовано 16 лютого 2020.
  2. ↑ а б в г Silverman, Rebecca (20 серпня 2012). Interview: Naoki Urasawa. Anime News Network. Процитовано 15 лютого 2023.
  3. ↑ Coats, Cayla (6 лютого 2019). INTERVIEW: All You Need is a White Piece of Paper and Pen: A Conversation with Monster and 20th Century Boys Creator Naoki Urasawa. Crunchyroll. Процитовано 15 лютого 2023.
  4. ↑ パイナップルARMY〔小学館文庫〕 1 (яп.). Shōgakukan. 17 листопада 1995. Процитовано 15 лютого 2023.
  5. ↑ パイナップルARMY〔小学館文庫〕 6 (яп.). Shogakukan. 16 березня 1996. Процитовано 15 лютого 2023.
  6. ↑ パイナップルARMY / 1 / 五人の軍隊 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 19 листопада 2004. Процитовано 15 вересня 2020.
  7. ↑ パイナップルARMY / 2 / 白の追跡者 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 19 листопада 2004. Процитовано 15 вересня 2020.
  8. ↑ パイナップルARMY / 3 / １９７９年の栄光 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 7 лютого 2005. Процитовано 15 вересня 2020.
  9. ↑ パイナップルARMY / 4 / ザルネンの感謝祭 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 7 лютого 2005. Процитовано 15 вересня 2020.
  10. ↑ パイナップルARMY / 5 / 戦場に咲く花 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 7 лютого 2005. Процитовано 15 вересня 2020.
  11. ↑ パイナップルARMY / 6 / 湖上の男 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 7 лютого 2005. Процитовано 15 вересня 2020.
  12. ↑ パイナップルARMY / 7 / キング オブ ザ・ロード (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 7 лютого 2005. Процитовано 15 вересня 2020.
  13. ↑ パイナップルARMY / 8 / 最後の切り札 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 7 лютого 2005. Процитовано 15 вересня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Pineapple_Army&oldid=42316708