French
DeutschКупина кільчаста — Вікіпедія
| Купина кільчаста | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Polygonatum verticillatum (L.) All. 1785 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Campydorum verticillatum (L.) Salisb. Convallaria leptophylla D.Don Convallaria stellifolia Peterm. Convallaria verticillata L. Evallaria verticillata (L.) Neck. Polygonatum angustifolium Bubani Polygonatum erythrocarpum Hua Polygonatum jacquemontianum Kunth Polygonatum kansuense Maxim. ex Batalin Polygonatum leptophyllum (D.Don) Royle Polygonatum macrophyllum Sweet Polygonatum minutiflorum H.Lév. Polygonatum roseum Hook. Sigillum verticillatum (L.) Montandon Troxilanthes angustifolia Raf. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Купина́ кільча́ста[1][2] (Polygonatum verticillatum (L.) All.) — багаторічна трав'яниста рослина з роду купина (Polygonatum) родини холодкових (Asparagaceae). Народні назви: когутик очертій, купина́ очертова́, когу́тик, медунки́, осоло́дич, очерті́й, па́льці Ма́тері Бо́жої, ягідни́к.[1]
Рослина з прямим, гранчастим, голим, облистненим стеблом 30-60 см заввишки. Має потовщене м'ясисте кореневище. Листки по 4-8 в мутовках, видовжено-ланцетні або лінійно-ланцетні, до 15 см завдовжки і до 3 см завширшки, вздовж жилок і по краю короткошорсткі. Квіток 2-5 у пазухах листків. Квітки двостатеві, правильні, дрібні. Приквітки плівчасті, зберігаються під час цвітіння. Оцвітина біла, трубчаста, до 1 см завдовжки, з зеленими, опушеними, вузькими, ланцетоподібним відігнутими зубцями. Цвіте в червні-липні. Плід — фіолетово-червона ягода. Цвіте у травні — червні.
- Азія
- Західна Азія: Афганістан; Туреччина (північний захід)
- Кавказ: Азербайджан; Грузія
- Китай: Ганьсу, Внутрішня Монголія, Цинхай, Шеньсі, Шаньсі, Сичуань, Тибетський автономний район, Юньнань
- Індійський субконтинент: Бутан; Індія; Непал; Пакистан
- Європа
- Північна Європа: Данія; Норвегія; Швеція; Велика Британія
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія
- Східна Європа: Естонія; Латвія; Литва; Російська Федерація (Калінінградська область); Україна
- Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Італія; Румунія
- Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія
В Україні росте у Карпатах, на Прикарпатті та крайньому заході лісостепу.
Поширена в тінистих лісах і на луках в теплопомірній зоні, в горах — до альпійського пояса, на висоті до 2000 м над рівнем моря і вище.
Вид входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Тернопільської області[3].
Купина кільчаста занесена до Червоної книги Латвії. В Російській Федерації цей вид входить до Червоної книги Калінінградської області[4].
Кореневища купини кільчастої містять алкалоїди, сапоніни, слизисті речовини, крохмаль, цукри тощо.
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
В народній медицині відвар кореневищ вживають усередину при кашлі, гострому бронхіті й запаленні легень, водянці, цукровому діабеті, при статевому безсиллі та як глистогінний засіб. Зовнішньо відвар кореневищ використовують як знеболюючий засіб при люмбаго, радикуліті, ревматизмі, подагрі, геморої та як засіб, що сприяє розсмоктуванню синців. Як болетамувальний засіб використовують і настойку кореневищ. Відваром кореневищ умивають обличчя для зменшення засмаги, а свіжим соком виводять на обличчі плями і ластовиння. Сильне натирання може спричинити виразки. У тибетській медицині кореневища купини кільчастої використовують при шлунково-кишкових захворюваннях.
Корені заготовляють улітку або восени. Використовують свіжі, рідше сухі кореневища. Рослина неофіцинальна.
З екстракту (1:40) купини кільчастої у Грузії виробляють лікарський засіб ГА-40, який використовують у складі комплексної терапії доброякісних новоутворень: мастопатії, фіброми, міоми, аденоми передміхурової залози; злоякісних новоутворень: карциноми, гострого мієлобластного і мегакаріобластного лейкозу[5].
В культурі з 1561 року. Існує форма цієї рослини, що має червоні стебла (Polygonatum verticillatum f. rubrum).
- ↑ а б Polygonatum verticillatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.]
- ↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
- ↑ Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т. Л. Андрієнко]], канд. біол. наук [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]]. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 18 січня 2015.
- ↑ Polygonatum verticillatum на сайті «Плантариум» [Архівовано 13 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ГА-40, інструкція, застосування препарату ГА-40 Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій по 1 мг у флаконах № 5. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
- Комаров В. Л. и др. Флора СССР, Т. 1-30 — М.—Л.: изд-во АН СССР, 1934—1964 (рос.)
- Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
- Chinese Academy of Sciences. 1959-. Flora reipublicae popularis sinicae. (англ.)
- Davis, P. H., ed. 1965—1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
- Encke, F. et al. 1993. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 14. Auflage. (нім.)
- Grierson, A. J. C. & D. J. Long. 1984-. Flora of Bhutan including a record of plants from Sikkim. (англ.)
- Hara, H. et al. 1978—1982. An enumeration of the flowering plants of Nepal. (англ.)
- Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (англ.)
- Stace, C. 1995. New flora of the British Isles. (англ.)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
- Walters, S. M. et al., eds. 1986-. European garden flora. (англ.)
- Купина кільчаста // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 228. — ISBN 5-88500-055-7.
- Энциклопедия декоративных садовых растений [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Polygonatum verticillatum на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Polygonatum verticillatum (Linnaeus) Allioni, Fl. Pedem. 1: 131. 1785. 轮叶黄精 lun ye huang jing // Flora of China 24: 230. 2006. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Процитовано 18.01.2015.
- Polygonatum verticillatum в базі даних Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/18400314 [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Polygonatum verticillatum в базі даних «Euro + Med PlantBase» — інформаційному ресурсі для Євро-середземноморського розмаїття рослин [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Polygonatum на сайті «Агбина»(рос.)
- Jana Möllerová. Polygonatum verticillatum (L.) All. – kokořík přeslenitý / kokorík praslenatý. Botany.cz ((англ.) та (чеськ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 18.01.2015.
