Нерпа кільчаста — Вікіпедія

Нерпа кільчаста

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Тюленеві (Phocidae)
Рід: Нерпа (Pusa)
Вид: Нерпа кільчаста
Pusa hispida
(Schreber, 1775)

Синоніми
Phoca hispida
Посилання
Вікісховище: Pusa hispida
Віківиди: Pusa hispida
EOL: 46559170
ITIS: 622018
МСОП: 41672
NCBI: 9718
Fossilworks: 80722

Не́рпа кі́льчаста (Pusa hispida) — вид морських ссавців родини тюленевих (Phocidae), поширений у холодних водах Північної півкулі.

Типова доросла кільчаста нерпа має 85 — 160 см в довжину і важить 40 — 90 кг. Хутро світло-сіре з чорними плямами; плями часто оточені світлим кільцем розмітки, від якого ці тюлені отримали власну назву. Кільчаста нерпа має невелику голову і маленьке товсте тіло. Їх морда коротка і вузька.

Ареал і середовище існування

[ред. | ред. код]

Кільчаста нерпа зустрічається на всій території Північного Льодовитого океану. Її також можна зустріти в Балтійському морі, в Беринговому морі і Гудзоновій затоці. Вони відпочивають на плавучих крижинах, і прямують до півночі на щільнішу кригу. Деякі підвиди існують в прісній воді.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Самиці нерпи досягають статевої зрілості на 5–7 рік, а самці, як правило — приблизно на 6–8 рік. Цуценята народжуються на крижині або льодовику, в період з середини березня до початку квітня. Вагітність становить приблизно 9 місяців. Цуценята залежать від материнського догляду протягом 40 днів і створюють товстий шар жиру.

Спарювання починається в період з серпня по вересень. Самці шукають самиць для спарювання. Після чого самець і самиця можуть провести декілька днів разом до парування.

Природними ворогами нерпи є косатки (Orcinus orca), білі ведмеді (Ursus maritimus), вовки (Canis lupus) і росомахи (Gulo gulo), в дійсності, кільчаста нерпа є найкращим і найважливішим харчуванням для білого ведмедя.[2]

Влітку кільчаста нерпа живиться вздовж кромки морського льоду в полярною тріскою (Boreogadus saida). На мілководді нерпа живиться меншою тріскою. У раціоні також є оселедець (Clupea), корюшка (Osmeridae), сиг (Coregonus), Cottoidea, окунь (Perca) і ракоподібні.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Seal Specialist Group (1996). Pusa hispida. 2006. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 9 May 2006. Database entry includes justification for why this species is of least concern
  2. C. Michael Hogan (2008) Polar Bear: Ursus maritimus, globalTwitcher.com, ed. Nicklas Stromberg [Архівовано 24 грудня 2008 у Wayback Machine.]