SCP — Вікіпедія

Secure Copy або SCP — протокол для безпечного копіювання файлів між локальним та віддаленим хостом або між двома віддаленими хостами.

У UNIX-системах існує однойменна утиліта для копіювання даних.

Secure Copy Protocol

[ред. | ред. код]

Протокол SCP засновнаний на базі протоколу RCP[1], який використовувався в утилітах BSD rlogin та rcp[2]. На відміну від неї, SCP використовує механізми SSH для аутентифікації та захисту даних, що передаються по мережі. Клієнт може відправляти або отримувати файли від серверу, включно з атрибутами (датою створення, дозволами тощо). Також клієнт має можливість отримувати від серверу списки файлів та каталогів. Зазвичай SCP використовує порт 22.

Не існує RFC, який би описував цей протокол[2].

Утиліта SCP

[ред. | ред. код]

Найпоширенішою реалізацією протоколу Secure Copy є утиліта scp, яка входить до складу багатьох реалізацій SSH.

Синтаксис scp[3] виконаний подібним до cp.

Копіювання файлів на хост:

scp SourceFile user@host:directory/TargetFile 

Копіювання файлів та директорій з хосту:

scp user@host:directory/SourceFile TargetFile scp -r user@host:directory/SourceFolder TargetFolder 

За замовчуванням використовується порт 22. Якщо сервер налаштований інакше, порт можна вказати вручну:

scp -P 2222 user@host:directory/SourceFile TargetFile 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. scp - FreeBSD (history section). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 21 грудня 2016.
  2. а б Jan Pechanec's weblog [Архівовано 11 жовтня 2015 у Wayback Machine.] How the SCP protocol works
  3. «scp(1) — Linux man page» http://linux.die.net/man/1/scp [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]

Див. також

[ред. | ред. код]