Попелівка Бессера — Вікіпедія

Попелівка Бессера
Tephroseris besserianus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Айстрові (Asteroideae)
Триба: Senecioneae
Рід: Попелівка (Tephroseris)
Вид: Tephroseris integrifolia
Tephroseris integrifolia subsp. aurantiaca
(Hoppe ex Willd.) B.Nord., 1978
Синоніми
Tephroseris besseriana (Minder.) Czer.
Cineraria alpina All.
Cineraria aurantiaca Hoppe ex Willd.
Cineraria campestris Ledeb.
Cineraria conformis Rochel
Cineraria fulva Steven
Senecio besserianus Minderova
Senecio integrifolius subsp. aurantiacus (Hoppe ex Willd.) Briq. & Cavill.
Tephroseris aurantiaca (Hoppe ex Willd.) Griseb. & Schenk
Посилання
Віківиди: Tephroseris integrifolia subsp. aurantiaca
EOL: 5104944
IPNI: 984644-1

Попелівка Бессера[1] (Tephroseris besseriana) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae).

Систематика

[ред. | ред. код]

У Червоній книзі України фігурує під назвою жовтозілля Бессера (Senecio besserianus Minder.). За даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» Senecio besserianus є синонімом Tephroseris integrifolia subsp. aurantiaca, що належить до підвидів виду Tephroseris integrifolia[2].

Багаторічна трав'яистна рослина. Має укорочене кореневище та прямі, прості, борозенчасті, з червонувато-фіолетовими смугами, злегка павутинисто-волосисті або майже голі стебла заввишки 40–65 см. Квітки червонувато-помаранчові, зібрані в 3-6 кошиків 10–15 мм завширшки. Плід — видовжена, звужена на кінці, коричнювата сім'янка. Цвіте у червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Екологія

[ред. | ред. код]

Рослини зростають на лучно-степовових ділянках, на остепнених луках, утворених на місці колишніх лісів, на малопотужних рендзинах, рідше — на задернованих слабоопідзолених світло-сірих ґрунтах. Ксеромезофіт.

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширення в Україні

[ред. | ред. код]

Поширений на півдні Волинської височини і на північному заході Подільської височини. Підтверджені три місця зростання — два на Гологоро-Кременецькому кряжі й одне на Опіллі.

Охоронні заходи

[ред. | ред. код]

Популяції малочисельні, але стабільні, потерпають від випасу, викошування та випалювання. Рослина занесена до Червоної книги України та до до Європейського Червоного списку (як жовтозілля Бессера — Senecio besserianus Minder.). Природоохоронний статус — «вразливий». Охороняється на території «заказника Голицький» у Тернопільській області.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Екологічний паспорт Львівської області (PDF). Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. 2017. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2021. Процитовано 04.07.2021.
  2. Senecio besserianus Minderova. The Plant List. Процитовано 06.07.2021.

Джерела

[ред. | ред. код]