USS Kansas (BB-21) — Вікіпедія

«Канзас»
USS Kansas (BB-21)
Пре-дредноут «Канзас»
Служба
Тип/клас Пре-дредноут класу «Коннектикат»
Держава прапора  Сполучені Штати Америки
На честь другий корабель флоту «Канзас», названий на честь однойменного штату
Корабельня Сполучені Штати Америки New York Shipbuilding Company, Нью-Йорк
Замовлено 3 березня 1903
Закладено 10 лютого 1904
Спущено на воду 12 серпня 1905
Введено в експлуатацію 18 квітня 1907
На службі 19071923
Статус 24 серпня 1923 року виведений зі складу флоту та згодом проданий на брухт
Бойовий досвід Мексиканська революція
* Американська окупація Веракруса
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 16 000 тонн (стандартна)
17 949 тонн (повна)
Довжина 139,09 м (загальна)
Ширина 23,42 м
Осадка 7,47 м
Бронювання Головний пояс: 152—279 мм
Палуба: 76 мм
Башти головного калібру: 203—305 мм
Барбети: 152—254 мм
Каземати: 178 мм
Бойова рубка: 229 мм
Технічні дані
Рухова установка 12 парових котлів Babcock & Wilcox
Гвинти 2 гребних гвинти
Потужність 16 500 к.с. (12 300 кВт)
Швидкість 18 вузлів (33 км/год)
Екіпаж 827 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 305-мм гармати 12"/45
8 (4 × 2) × 203-мм гармат 8"/45
12 × 178-мм гармат 7"/44
2 × 47-мм гармати QF 3-pounder Hotchkiss
4 × 37-мм гармати QF 1-pounder
Торпедно-мінне озброєння 4 × 533-мм торпедних апарати

«Канзас» (англ. USS Kansas (BB-21) — американський четвертий пре-дредноут класу «Коннектикат» та другий корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Канзас.

«Канзас» був закладений 10 лютого 1904 року на верфі компанії New York Shipbuilding Company у Нью-Йоркі. 12 серпня 1905 року він був спущений на воду, а 18 квітня 1907 року увійшов до складу ВМС США.

Незабаром після того, як корабель поступив на службу, «Канзас» приєднався до Великого Білого флоту для його навколосвітнього плавання в 1908—1909 роках. У подальшому брав участь у походах до Європи у 1910 та 1911 роках, а після 1912 року брав участь у придушенні заворушень у кількох країнах Центральної Америки, включаючи окупацію США Веракрусу під час Мексиканської революції. Після вступу США у Першу світову війну у квітні 1917 року «Канзас» використовували як навчальний корабель для підготовки нового персоналу. У вересні 1918 року його включили до сил супроводу конвоїв до Європи. Після закінчення війни в листопаді здійснив серію переходів до Франції, звідкіля вивозив американських солдатів додому.

Після війни здійснював навчальні походи для курсантів Військово-морської академії США у 1920 та 1921 роках, перший — до Тихого океану, а другий — до Європи. У цей період нетривалий час був флагманом 4-ї дивізії лінкорів. Після повернення з другого походу «Канзас» був виведений з експлуатації і проданий на металобрухт у серпні 1923 року відповідно до умов Вашингтонського морського договору.

Історія служби

[ред. | ред. код]
Карта маршруту Великого Білого флоту (державні кордони на карті 2009 року).

Найбільш значущою подією у проходженні служби «Канзаса» був похід «Великого Білого флоту», за підтримки суден забезпечення, який за наказом Президента США Т. Рузвельта у 1907 році здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часу[Прим. 1][1][2], виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. В Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив вугіллям свої льохи в Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців[Прим. 2]. Потім кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). Cruise of the Great White Fleet. Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  2. The Great White Fleet by Department of the Navy-- Naval History and Heritage Command Archived copy at the Library of Congress (4 February 2012).

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Alden, John D. (1989). American Steel Navy: A Photographic History of the U.S. Navy from the Introduction of the Steel Hull in 1883 to the Cruise of the Great White Fleet. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-248-6.
  • Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-715-1
  • Jones, H. G. (2010). The Sonarman's War: A Memoir of Submarine Chasing and Mine Sweeping in World War II. McFarland. ISBN 978-0-7864-6003-8.
  • Reilly, John C.; Scheina, Robert L. American Battleships 1886—1923: Predreadnought Design and Construction. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1980. — ISBN 0-87021-524-8(англ.)