Ultimax 100 — Вікіпедія

Ultimax 100
Ultimax 100 Mark 3 зі стандартним стволом
Ultimax 100 Mark 3 зі стандартним стволом
Типручний кулемет
ПоходженняСінгапур Сінгапур
Історія використання
На озброєнні1982 — т.ч.
ОператориДив. Оператори
Війниконфлікти 1990-х в Югославії, антипартизанські операції в Індонезії й Філіппінах, державний переворот в 2006 році в Фіджі, Соломонові острови, Афганістан, громадянська війна в Шрі-Ланці
Історія виробництва
РозробникДжеймс Салліван
Розроблено1977
ВиробникST Kinetics (в минулому «Chartered Industries of Singapore»)
Виготовлення1982 — т. ч.
Виготовлена
кількість
~80 тис.
ВаріантиДив. Варіанти
Характеристики
Вага4,75 (MK2)
Довжина1030/800 (MK2 з прикладом/без приклада)
Довжина ствола508 (стандартний ствол)

Набій5,56×45 мм (M193 або SS109)
Калібр5,56
Діявідвід порохових газів, поворотний затвор
Темп вогню400—600
Дульна швидкість970 (M193)
945 (SS109)
Дальність вогню
Ефективна100—1200
Максимальна460 (M193)
1300 (SS109/M855)
Система живленнябарабанний магазин на 100 набоїв або коробчатий на 30 набоїв від M16

Ultimax 100 у Вікісховищі

Ultimax 100 — сінгапурський ручний кулемет[1], що використовує набій 5,56×45 мм, розроблений ST Kinetics (колишній «Singapore Technologies Engineering Ltd» або «ST Engineering)» командою інженерів під управлінням американського збройового конструктора Джеймса Саллівана, який брав участь у розробці M16, AR-15 та AR-18.

Сінгапурський солдат з Ultimax Mk2

Конструкція

[ред. | ред. код]

У кулеметі використовується традиційна автоматика на основі відведення порохових газів із замиканням ствола поворотом затвора. Газовий поршень із коротким ходом розміщений над стволом. Є трипозиційний регулятор відведення порохових газів. Ранні моделі мали п'ятипозиційний регулятор. Затворна група при відході назад не стикається з задньою частиною ствольної коробки, що зменшує віддачу та знос автоматики. Стрільба ведеться із заднього шептала (з відкритого затвора). Перемикач режимів двострільної стрільби: безпечний режим і автоматичний вогонь.

Ранні варіанти мали незнімний ствол, але модифікація Mark 3 має швидкозмінні стволи стандартної або зменшеної довжини. Приклад швидкознімний, нескладний. Кулемет працює і при знятому прикладі. Живлення здійснюється від барабанних магазинів на 100 набоїв або від 30-зарядних магазинів від гвинтівки M16 (магазини вимагають невеликої модифікації у вигляді додаткового отвору для клямки на кулеметі).

Варіанти

[ред. | ред. код]
  • Mark 1 — прототип зі швидкознімним стволом.
  • Mark 2 — модель з незнімним стволом.
  • Mark 3 — модель зі швидкознімним стволом. Ствол Mark 3 може бути стандартний або вкорочений. Вкорочений ствол (Para-варіант) використовується для десантників та підрозділів спеціального призначення.
  • Mark 4 — розроблений для участі в конкурсі Корпусу морської піхоти США Infantry Automatic Rifle. Можлива установка різних УСМ (самозарядних або з можливістю стрільби безперервними чергами). У конкурсі Ultimax 100 не переміг.
  • Mark 5  — покращена версія Mark 4 зі складним прикладом, планками Пікатінні, що використовує магазини від гвинтівки M16 STANAG 4179 та барабанні магазини Beta C-Mag.

Оператори

[ред. | ред. код]
Мапа операторів Ultimax 100

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ultimax 100 MK3 & MK Squad Automatic Weapons. web.archive.org. 2 серпня 2008. Архів оригіналу за 2 серпня 2008. Процитовано 12 січня 2024.