Вдовичка королівська — Вікіпедія

Вдовичка королівська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Вдовичкові (Viduidae)
Рід: Вдовичка (Vidua)
Вид: Вдовичка королівська
Vidua regia
(Linnaeus, 1766)
Синоніми
Emberiza regia Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище: Vidua regia
Віківиди: Vidua regia
EOL: 45515053
ITIS: 563675
МСОП: 22719982
NCBI: 243224

Вдовичка королівська[2] (Vidua regia) — вид горобцеподібних птахів родини вдовичкових (Viduidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Південній Африці. Ареал включає південь Анголи, північ та схід Намібії, південь Замбії, Ботсвану, Зімбабве, центрально-південний Мозамбік та північ ПАР. Живе у саванах з ізольованими деревами.

Самиці вдовички королівської

Дрібний птах, завдовжки 10-11 см, вагою 12-17 г. Це стрункий на вигляд птах, із закругленою головою, міцним і конічним дзьобом, загостреними крилами та хвостом з квадратним закінченням. У самців лоб, верхівка голови, шия, спина, крила, хвіст чорного кольору. У шлюбний період чотири центральних пір'їни стають довгими (27-30 см), жорсткими і тонкими, за винятком дистальної частини, яка збільшена. Горло, щоки, шия і груди бежевого кольору, а живіт і стегна помаранчеві. У самиць голова і верхня частина тіла коричневі, темніші на крилах і хвості і з більш темними цятками на окремих пір'ях, а горло і груди світло-сірі, з кремовими відтінками на боках і на нижній частині. В обох статей очі карі, а ноги світло-рожевого кольору. Дзьоб у самиць рожево-помаранчевий, у самців червоний, а в період спаровування стає яскравішим.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

У негніздовий період трапляється у змішаних зграях з астрильдовими і ткачиковими. Живиться насінням трав, яке збирає на землі. Рідше поїдає ягоди, дрібні плоди, квіти, комах.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Сезон розмноження збігається з завершальною фазою сезону дощів. Гніздовий паразит. Підкладає свої яйця у гнізда астрильдів Uraeginthus granatinus. За сезон самиці відкладають 2-4 яйця. Пташенята вилуплюються приблизно через два тижні після відкладення: вони народжуються сліпими і немічними. Вони мають мітки на сторонах рота і горла, ідентичні тим, як у пташенят астрильдів, внаслідок чого їх не можна відрізнити. Пташенята ростуть разом з пташенятами прийомних птахів, слідуючи їхньому циклу росту. Вони залишають гніздо через три тижні після вилуплення, але незалежними стають до півторамісячного віку. Часто ці пташенята після досягнення зрілості залишаються у зграї своїх прийомних батьків.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Вид вважається монотиповим, але деякі автори виділяють підвид V. r. woltersi у популяціях південного Мозамбіку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2018). Vidua regia: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 6 липня 2020
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]