Ą — Вікіпедія

Ą
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È
É Ê Ë Ē Ė Ę Ě
Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ
Ĥ Ħ Ì Í Î Ï
Ī Į İ I IJ Ĵ Ķ
Ǩ Ƙ Ļ Ł Ĺ
Ľ Ŀ LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Ą, ą — літера розширеної латинської абетки, що використовується в польській, кашубській, литовській, крикській мовах, навахо, ельвдальському діалекті шведської та кількох інших. Складається з літери a та огонека (хвостика), зазвичай позначає носовий звук /a/.

Польська

[ред. | ред. код]

У польській та кашубській мовах ą за абеткою йде після a, але ніколи не стоїть на початку слова. Початково ą був носовим /a/, але у нові часи вимова змістилася до носового /o/. Найчастіше вимовляється як /ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/.

На відміну від французької, носові голосні в польській є асинхронними, тобто вимовляються ротова голосна + носова напівголосна [ɔw̃], або носова голосна + носова напівголосна, як португальський дифтонг ão. Для спрощення в МФА це іноді позначають як /ɔ̃/.

Наприклад,

  • obowiązek (обов'язок), вимовляється як [ɔbɔˈvjɔw̃zɛk]
  • robią (роблять), вимовляється як [ˈrɔbjɔw̃]
  • wciąż (ще), вимовляється як [ˈftɕɔw̃ʂ]

Перед усіма проривними приголосними та африкатами вимовляється як ротова голосна + носова приголосна, причому перед більшістю приголосних іде /ɔn/, а перед p та b — /ɔm/. Наприклад,

  • kąpać (купати) вимовляється як ˈkɔmpatɕ
  • pająk (павук) вимовляється як [ˈpajɔŋk]
  • bądź (будь) вимовляється як [ˈbɔɲtɕ]
  • oglądając (оглядаючи) вимовляється як [ɔɡlɔnˈdajɔnts]

Буква ą рідко втрачає якості носової голосної, може лише перед Ł, наприклад, zajął ˈzajɔw.

В деяких регіональних діалектах ą в кінцевій позиції також вимовляється як /ɔm/, тобто robią може мати вимову [ˈrɔbjɔm].

Історія

[ред. | ред. код]

Польська ą походить від довгого носового /a/ середньовічної польської, що перейшов у короткий носовий /o/ в сучасній. Ця середньовічна голосна разом із аналогічною короткою, в свою чергу, були похідними від об'єднаних голосних та у пізній праслов'янській мові.

Еволюція
Рання праслов'янська *em/*en та *am/*an
Пізня праслов'янська /ẽ/ та /õ/, транскрибується як ‹ę› та ‹ǫ›
Середньовічна польська коротка та довга /ã/, на письмі іноді ‹ø›
Сучасна польська коротка /ã//ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/, на письмі ‹ę›

довга /ã//ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/, на письмі ‹ą›

Чергування

[ред. | ред. код]

ą часто чергується з ę, наприклад:

  • зуб: ząbzęby (зуби), змія: wążwęże (змії)
  • чоловік: mąż → z mężem (з чоловіком)
  • тягар: ciężar ciążyć (бути тягарем), місяць: miesiącmiesięczny (місячний), суддя: sędziasądzić (судити)
  • ряд: rząd → z rzędu (з ряду)

Але в словах, що походять від rząd (уряд), голосна незмінна. Тому уряд: rząd → rozporządzenie rządu (розпорядження уряду)

Аудіоприклади

[ред. | ред. код]

Литовська

[ред. | ред. код]

У литовській мові літера ą є другою за алфавітом (в словниках вважається варіантом літери a) і читається як довга голосна ([a:]) у всіх позиціях (наголошених і ненаголошених): žąsis ([ʐaː`sʲɪs], гусак), rąstas ([`ra:stas], колода). Під наголосом може нести на собі зростаючу (tvirtagalė) або спадну (tvirtapradė) інтонацію. Після м'якого приголосного просувається вперед і вимовляється як ę (пор. аналогічну ситуацію з а ~ e): dirbsiąs ([dʲɪrʲpʲ`sʲæːs]; той, що буде працювати).

Історично буква ą походить від носового звуку, подібному до польського, який, в свою чергу, розвинувся з поєднань an/am перед фрикативними приголосними. Якщо при словозміні буква ą виявляється знову перед вибуховим приголосним, то носовий приголосний відновлюється:kąsti (кусати) → kanda (кусає).

Чергування an/am ~ ą спостерігається і в префіксах перед різними типами початкової приголосної кореня: są-rašas (список) ~ san-grąža (здача, повернення).

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]