Іоанн IV Ласкаріс — Вікіпедія

Іоанн IV Ласкаріс
грец. Ιωάννης Δ' Λάσκαρης
Портрет Іоанна IV Ласкаріса з манускрипту XV століття
Імператор
Початок правління:	1258
Кінець правління:	1261
Попередник:	Феодор II Ласкаріс
Наступник:	Михайло VIII Палеолог
Дата народження:	25 грудня 1250(1250-12-25)
Місце народження:	Нікея
Країна:	Візантійської імперії
Дата смерті:	бл. 1305
Батько:	Феодор II Ласкаріс
Мати:	Олена Болгарська

Іоанн IV Ласкаріс (грец. Ιωάννης Δ' Λάσκαρης, 25 грудня 1250, Нікея — 1305) — імператор Нікейської імперії з 1258 до 1261 року.

Епілепсійні припадки батька Іоанна IV Ласкаріса — імператора Феодора II Ласкаріса привели його до смерті 18 серпня 1258 року, залишивши Георгія Муцалона регентом при малолітньому синові Іоанні. Однак опікунство над ним і регентство силою захопив Михайло Палеолог, який у 1260 проголосив себе імператором-співправителем. Після відновлення Візантійської імперії 1261 року, Михайло осліпив 11-річного Іоанна і заточив його у фортецю Дакібіз.

Про час смерті Іоанна немає точних даних. Він був живий ще у 1290, коли його відвідав син Михайла, Андронік, з метою домогтися визнання своїх спадкових прав на імперський престол.

• Список Візантійських імператорів

Іоанн IV Ласкаріс у церковному лексиконі [Архівовано 29 червня 2007 у Wayback Machine.](нім.)