Айналикавак — Вікіпедія
Айналикавак | |
---|---|
41°2′16.500012100005″ пн. ш. 28°57′19.149984100001″ сх. д. / 41.03792° пн. ш. 28.95532° сх. д. | |
Країна | Туреччина |
Розташування | Стамбул |
Тип | палац |
Стиль | Османська архітектура |
Архітектор | Бальяни |
Побудовано | 1613 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Палац Айналикавак (тур. Aynalıkavak Kasrı) — колишній літній палацовий комплекс османських султанів, розташований на північному узбережжі бухти Золотий Ріг у стамбульському кварталі Хаскей району Бейоглу.
Вважається, що будівництво комплексу почалося за правління султана Ахмеда I (1603—1617), згодом він багаторазово перебудовувався та добудовувався.
Спочатку займав частину узбережжя бухти та лісистих пагорбів між кварталами Касімпаша (тур. Kasimpasa) і Хаскей[1] та являв собою частину парку Терсане Хасбахче (тур. Tersane Hasbahce — «Сади верфі»), названого так на честь численних суднобудівних верфей, розташованих в цьому районі[2].
Нині колишня територія комплексу щільно забудована, а з декількох павільйонів залишився лише один, що знаходиться у віданні Департаменту національних палаців Туреччини.
Вважається, що перша будівля завершена в 1613, за правління султана Ахмеда I[3]. Саме він побудував тут вишуканий павільйон, оточений запашним садом, а також апартаменти для свого гарему та господарські споруди.
За султана Ібрагіма I (1640—1648) палац розширений та добудований.
При Мехмеді IV (1648—1687) в 1677 палац згорів і заново відбудований[4]. Згодом додалися нові споруди, і палацовий комплекс отримав назву Терсане.
У XVIII столітті, в період розквіту палацу, він включав у себе апартаменти султана, гарем, покої головного євнуха та палацових викладачів, скарбницю та збройове сховище, молитовний зал, бараки палацової варти та кімнати прислуги. У комплекс палацу входили також численні паркові павільйони, купальні, басейни, мечеті та навіть акваріум.
У 1718 за султана Ахмеда III в новому павільйоні з'явилися подаровані венеційськими купцями дорогоцінні дзеркала надзвичайної висоти, якими прикрасили різні зали та кімнати палацу Терсане. Через це за палацом закріпилася й інша назва — Айнали Кавак Сарай (тур. Aynalı kavak saray), що перекладається як Палац дзеркальних тополь.
Архітектурний стиль і оздоблення павільйону зробили його рідкісним і видатним зразком класичної османської архітектури.
У кінці XVIII століття, під час правління султана Абдул-Гаміда I, палац, який перебував у напівзруйнованому стані, був відновлений великим візиром Коджа Юсуф-пашею. Останнім правителем, що проводив тут час, став Селім III, який в ньому складав свою музику. Однак при ньому більшість палацових павільйонів було знесено для розширення і осучаснення верфей.
Наприкінці XIX століття палац використовувався переважно для прийому іноземних делегацій.
- 2013
- 2013
- 2013
- 2013
- 2013
- ↑ / 4485 / Айналов Каваку Каср[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Павільйон Айналов Каваку. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ Kenan Kutoğlu, Önemli Bir Turistik Mahal Olarak İstanbul ve Milli Saraylar, İstanbul, 1994, s. 174.
- ↑ Haluk Y. Şehsuvaroğlu, İstanbul Sarayları, T.T.O.K. Yayınları, ş.a.y., Eylül / 1955, s. 21.
- Aynalıkavak Kasrı'yla ilgili bilgi (www.tbmm.gov.tr) [Архівовано 9 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Aynalıkavak Kasrı'yla ilgili bilgi (www.kultur.gov.tr) [Архівовано 7 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Aynalıkavak Kasrı'yla ilgili bilgi (www.beyoglubeyoglu.com) [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]