Александр Гук — Вікіпедія

Александр Гук
нім. Alexander Hueck
Народився	7 грудня 1802(1802-12-07) Ревель, Естляндска губернія Естонія
Помер	28 липня 1842(1842-07-28) (39 років)
Країна	Естонія
Діяльність	письменник, викладач університету
Alma mater	Ревельска гімназія, Дептский ууніверситет
Галузь	Офтальмологія Анатомія
Заклад	Дерптський ууніверситет
Науковий ступінь	Доктор медичних наук
Членство	Естонського наукового товариства
Батько	Adam von Hueckd

Александр Гук (нім. Alexander Friedrich Hueck ; 19 грудня 1802, Ревель, Естляндська губернія — 9 серпня 1842 , Дерпт, Ліфляндська губернія,) — естонський лікар-офтальмолог в Російській імерії, анатом, професор Дерптського університету (1830—1842), голова Естонського наукового товариства (1840—1842).

Народився в сім'ї бургомістра Мунналаса Адама Йоганна Гука (1761—1829) та Кароліни Енкен (1776—1849). Брат агронома Карла Фердинанда Гука.

Навчання розпочав у приватній школі Веттерстранда, а згодом у Ревельській гімназії. З 1821 вивчав медицину в Дерптському університеті, де в 1824 за запропоновану факультетом конкурсну роботу отримав золоту медаль. 17 отримав ступінь доктора медицини. З метою підвищення кваліфікації на посаду професора медицини, в 1827 році Гук вирушив до Берліна і Гейдельберга.^[1]

В 1830 був призначений прозектором і екстраординарним професором анатомії в Дерптському університеті, а в 1833 отримав і ординатуру. Протягом кількох років був деканом медичного факультету Дерптського університету. Основною темою досліджень Гука була офтальмологія. Він став одним із перших, хто систематично досліджував, як око компенсує рухи голови.

У 1838 році Гук здійснив подорож Ліфляндією для дослідження скам'янілих залишків «допотопних» тварин. У тому ж році став одним із засновників Естонського наукового товариства, а з 1840 по 1842 був головою товариства.^[2]

З 1830 Олександр Гук був одружений на двоюрідній сестрі Амалії Енкен (1811—1898). Їх діти:

• Фердинанд (1832—1881).
• Антоніна (1833—1912) — дружина російського хіміка Карла Генріховича Шмідта.
• Йоганна (1836—1902) — дружина пастора Густава Гессельберга (1832—1888).
• Шарлотта (1838—1917) — дружина начальника телеграфа Отто Сигізмунда фон Паррота (1836—1893), мати полковника Егмонта Оттовича Паррота.
• Юлій (1840—1915) — власник торгового дому «Юлій Гук і К».

• «De mutationibus oculi internis respectu distantiae rerum. Diss. inaug. physiologica-medica» 1826
• «Das Sehen, seinem äussern Processe nach entwickelt» 1830
• «Gerüste der Anatomie» 1833
• «Lehrbuch der Anatomie des Menschen. Mit Hinweisung auf Dr. MJ Webers anatomischen Atlas» 1833
• «Über das Studium der Anatomie: in drei Vorlesungen» 1833
• «Die Achsendrehung des Auges» 1838
• «Die Bewegung der Krystalllinse» 1841

• Гук, Александр Фридрих // Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Юрьевского, бывшего Дерптского Университета / Под ред. Г. В. Левицкого. — Юрьев : Типография К. Маттисена, 1903. — Т. II. — С. 11—13.
• Recke J. F., Napiersky K. E. Hueck (Alexander Friedrich) // Allgemeines Schriftsteller- und Gelehrten-Lexikon der Provinzen Livland, Esthland und Kurland. — Mitau, 1829. — С. 354.
• Dr. Alexander Friedrich Hueck // Neuer Nekrolog der Deutschen: 1842. — Weimar : Verlag von Bernhard Friedrich Voigt, 1844. — С. 540—543.

1. ↑ Wade, Nicholas J (2010). Pioneers of eye movement research. i-Perception. Pion Ltd. 1 (2): 33—68. doi:10.1068/i0389. PMC 3563053. PMID 23396982.
2. ↑ Miljan, Toivo (2004). Historical Dictionary of Estonia. Scarecrow Press. с. 221. ISBN 0810865718. Процитовано 12 липня 2013.