Ліфляндська губернія — Вікіпедія

Ліфляндська губернія

Герб
Центр Рига
Утворено 1721
Площа 47 030,87 (1895)
Населення 1 310 670 осіб (1895)
Густота 27.9 осіб / км²
Попередники Ризьке намісництво
Наступники Латвія
Естонія

Ліфля́ндська губе́рнія — губернія Російської імперії, середня з трьох прибалтійських губерній. Розташовувалась на березі Ризької затоки Балтійського моря. Утворена 1796 року шляхом перейменування Ризького намісництва. 1918 року розділена на дві частини: північ увійшла до складу Естонії, південь — до складу Латвії.

Історія

[ред. | ред. код]

1721 року за Ништадтським миром Шведська Лівонія відійшла до Російської імперії. На цій території була створена Ризька губернія, що охоплювала Лівонію (Ліфляндію) та землі скасованої Смоленської губернії. Новостворена Ризька губернія поділялася на 2 провінції:

1726 року Смоленська провінція перетворена на самостійну Смоленську губернію. Внаслідок цього Ризьку губернію переподілили на 5 провінцій:

1783 року Ризьку губернію перейменували на Ризьке намісництво. Воно поділялося на 9 повітів:

1796 року Ризьке намісництво перейменували на Ліфляндську губернію.

На початку жовтня 1802 на території маєтку Каугерн сталась серія селянських заворушень, відомих як Каугернське повстання.

1893 року Дерптський повіт перейменували на Юріївський повіт.

Карти

[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Губернія поділялася на 9 повітів:

Повіт Повітове місто Площа (верст²) Населення (1897)[1]
1 Валкський Валк (10 922 особи) 5298,7 120 585
2 Венденський повіт Венден (6356 осіб) 4953,7 124 208
3 Верроський Верро (4152 особи) 3744,2 97 185
4 Вольмарський Вольмар (5050 осіб) 4358,1 112 836
5 Перновський Пернов (12 898 осіб) 4694,9 98 123
6 Ризький Рига (282 230 осіб) 5468,4 396 100
7 Феллінський Феллін (736 осіб) 4015,2 99 747
8 Езельський Аренсбург (4603 особи) 2515,5 60 263
9 Юріївський (Дерптський) Юріїв (Дерпт) (42 308 осіб) 6276,7 190 317

Населення

[ред. | ред. код]
Перепис населення міське сільське густота, осіб/м²
1860 905795 22
1895 1310670 257730 1052948 32

У середньому в останні роки до 1889 року в губернії народжувалось щорічно близько 36000 осіб, вмирало близько 26000 осіб.

Національності

[ред. | ред. код]

На 1895 рік.

Національність Населення
латиші 552860
ести 509243
німці 116186
росіяни 72318
євреї 41163
українці 12387
поляки 5865
інші 656

Корінне населення складалося з латишів, естів та шведів, що жили тільки на острові Рухну. Ести жили переважно на півночі губернії в Перновському, Фелінському, Юріївському та Верроському повітах, а також на островах; латиші — в інших частинах губернії.

Генерал-губернатори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Демоскоп Weekly. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 10 квітня 2017.
  2. Pahlen, Peter Ludwig Frh. v. der, seit 1799 Gf. (1745-1826) // Baltisches biografisches Lexikon digital.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліфляндська губернія