Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2024)

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство
Генерал-губернаторство
↓ 1914 – 1917 ↓
Герб
Столиця	Чернівці
Мови	Українська, польська, російська
Релігії	Православ'я
Форма правління	Окупаційна адміністрація Росії
Губернатор
- 1914—1915	Георгій Бобринський
- 1916—1917	Федір Трєпов
- 1917	Дмитро Дорошенко
Історія
- Засновано	1914
- Ліквідовано	1917
Попередник Наступник Королівство Галичини і Володимирії Герцогство Буковина Королівство Галичини і Володимирії Герцогство Буковина
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галицько-Буковинське генерал-губернаторство

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, створена урядом Російської імперії наприкінці 1914 року на завойованих російськими військами землях Галичини, Буковини і Посяння з центром у місті Чернівці.

Генерал-губернаторство існувало в 1914—1917 роках і поділялося на Львівську, Перемиську, Тернопільську і Чернівецьку губернію. Очолювали Галицько-Буковинське генерал-губернаторство російські військові генерал-губернатори Георгій Бобринський у 1914—1915 роках і Федір Трепов у 1916—1917 роках.

Одним з основних завдань російської окупаційної адміністрації стало нищення українства в усіх його проявах — політичному, релігійному і культурному. Проводячи цілеспрямовану антиукраїнську політику, російська окупаційна влада закривала українські школи, періодичні видання, друкарні. Було заборонено продавати і позичати в бібліотеках книжки українською мовою, вводилися обмеження на вживання української мови й робилися спроби запроваджувати в школах викладання російською мовою.

За постановою російського генерал-губернатора відбувалися масові депортації української інтелігенції в глиб Росії. В перші місяці окупації було заарештовано 1200 і вислано 578 чоловік. Особливо сильних репресій зазнала Українська греко-католицька церква, сотні священиків якої було депортовано до Росії. 2 вересня 1914 року було заарештовано і вивезено спочатку до Курська, а пізніше до суздальської в'язниці митрополита Андрея Шептицького.

В червні 1915 року, відступаючи, російські війська взяли заручниками близько 700 провідних українських, єврейських і польських діячів. Російський політик Павло Мілюков, виступаючи у Державній Думі, розцінив політику російської адміністрації у Галицько-Буковинському генерал-губернаторстві як «європейський скандал».

Наприкінці літа 1916 року Галицько-Буковинське генерал-губернаторство очолив генерал Федір Трепов. Край було поділено на дві губернії — Чернівецьку (губернатор Лігін) і Тернопільську (губернатор І·Чарторизький).

22 квітня 1917 року крайовим комісаром Галицько-Буковинського генерал-губернаторства з правами генерал-губернатора Тимчасовий уряд призначив Дмитра Дорошенка.

В серпні 1917 року внаслідок відступу російських військ з західноукраїнських земель Галицько-Буковинське генерал-губернаторство було ліквідовано.

• Галичина під час російської окупації (1914—1915)

• Довідник з історії України