French
DeutschАльберт Ґор — Вікіпедія
Альберт Арнольд Ґор молодший (більш відомий за своїм скороченим іменем як Ел Ґор, англ. Albert Arnold "Al" Gore, Jr.; нар. 31 березня 1948) — американський політик, член Палати представників (1977-1985) та Сенату США (1985-1993) від штату Теннессі, 45-й віцепрезидент США (1993-2001). Після двох термінів на посаді віцепрезидента США був кандидатом на посаду президента країни на виборах 2000 року. У перегонах з Джорджем Бушем отримав майже однакову кількість голосів від штатів, але загалом більшість голосів виборців. За рішенням Верховного суду США Буш був проголошений переможцем. Після поразки став активно займатися справою охорони довкілля, написав книгу «Незручна правда», на основі якої пізніше зняв однойменний документальний фільм. У 2006 року фільм «Незручна правда» отримав «Оскара». 12 жовтня 2007 року разом з робочою групою з проблем кліматичних змін за внесок у розповсюдження знань та привернення більшої уваги до проблем навколишнього середовища був нагороджений Нобелівською премією миру.
У 1998 році Ґор почав пропагувати проєкт супутника NASA (Deep Space Climate Observatory), який би наживо надавав зображення освітленого сонцем диску Землі,[2] що було б першим випадком створення такого зображення після відомої фотографії «The Blue Marble», знятої 1972 року під час місії Аполлон-17.
У Ґорів четверо дітей: Каренна Ґор (нар. 6 серпня 1973 р.), Крістін Ґор (нар. 5 червня 1977 р.), Сара Лафон Ґор Майані (нар. 7 січня 1979 р.) і Альберт Арнольд Ґор III (нар. 19 жовтня 1982 р.); і кілька онуків.
У червні 2010 року Ґори оголосили про своє подружнє розлучення, «взаємне рішення, яке ми прийняли разом після тривалого й ретельного розгляду». У серпні 2012 року The New York Times повідомила, що обидва Ґори зустрічаються з іншими людьми і не планують відновлювати шлюб, але їхні «зв'язки ще тривають», бо їхні стосунки дружні. «Подружжя возз'єднується кілька разів на рік, останній раз у червні, на літні сімейні канікули та Різдво в родині Ґорів у Картеджі, штат Теннессі», – повідомляє видання. Вона зустрічалася з Біллом Алленом, колишнім редактором National Geographic.
У вересні 2013 року Ел Ґор став веганом, тим самим наслідуючи приклад свого колишнього начальника Білла Клінтона.[3][4]
- Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін / Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003. — 559 с. ISBN 966-03-2130-9
- ↑ а б Geni.com — 2006.
- ↑ Science Daily staff (17 березня 1998). Earth-Viewing Satellite Would Focus On Educational, Scientific Benefits. Science Daily. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 29 червня 2010.
- ↑ Al Gore goes vegan, with little fanfare. The Washington Post. Архів оригіналу за 26 листопада 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Al Gore Goes Vegan. Huffington Post. Архів оригіналу за 26 листопада 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
- Офіційний сайт
- Official US Senate biography [Архівовано 4 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Альберт Ґор про уникнення кліматичної кризи — виступ на конференції TED.
- Ел Ґор: Нові думки стосовно кліматичної кризи — виступ на конференції TED.
- Ал Ґор звертає увагу на тенденції змін клімату — виступ на конференції TED.
- Гор А. Земля на чаші терезів. У пошуках нової спільної мети [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
| XVIII століття | Джон Адамс (1789—1797) • Томас Джефферсон (1797—1801) |  |
|---|---|---|
| XIX століття | Аарон Берр (1801—1805) • Джордж Клінтон (1805—1812) • Елбридж Геррі (1813—1814) • Деніел Томпкінс (1817—1825) • Джон Колдвелл Келхун (1825—1832) • Мартін ван Бюрен (1833—1837) • Річард Ментор Джонсон (1837—1841) • Джон Тайлер (1841) • Джордж Даллас (1845—1849) • Міллард Філлмор (1849—1850) • Вільям Руфус Кінг (1853) • Джон Кебелл Брекінрідж (1857—1861) • Ганнібал Гемлін (1861—1865) • Ендрю Джонсон (1865) • Шайлер Колфакс (1869—1873) • Генрі Вілсон (1873—1875)• Вільям Елмон Вілер (1877—1881) • Честер Алан Артур (1881) • Томас Гендрікс (1885) • Леві Мортон (1889—1893) • Едлай Стівенсон (1893—1897) • Гаррет Гобарт (1897—1899) | |
| XX століття | Теодор Рузвельт (1901) • Чарлз Фербенкс (1905—1909) • Джеймс Шерман (1909—1912) • Томас Маршалл (1913—1921) • Калвін Кулідж (1921—1923) • Чарлз Доз (1925—1929) • Чарлз Кертіс (1929—1933) • Джон Гарнер (1933—1941) • Генрі Воллес (1941—1945) • Гаррі Трумен (1945) • Олбен Барклі (1949—1953) • Річард Ніксон (1953—1961) • Ліндон Джонсон (1961—1963) • Г'юберт Гамфрі (1965—1969) • Спіро Агню (1969—1973) • Джеральд Форд (1973—1974) • Нельсон Рокфеллер (1974—1977) • Волтер Мондейл (1977—1981) • Джордж Герберт Вокер Буш (1981—1989) • Ден Квейл (1989—1993) • Альберт Гор (1993—2001) | |
| XXI століття | ||
 Кабінет Білла Клінтона | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Президент та Віце-президент: | |||||||||||||||||||||||||||||
| Секретарі (міністри) |
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Посадовці рівня секретаря |
| ||||||||||||||||||||||||||||
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |