Віцепрезидент США — Вікіпедія

Віцепрезидент Сполучених Штатів Америки англ. Vice President of the United States
Печатка Віцепрезидента Сполучених Штатів Америки
Прапор Віцепрезидента Сполучених Штатів Америки
Посаду обіймає Джей Ді Венс від 20 січня 2025
Стиль	Пане або пані Віцепрезиденте (неформально); Високоповажний (формально); Пане або пані Голово (Президенте) (в Сенаті); Його або її Світлість (дипломатично)
Статус	Другий найвищий керівник виконавчої влади; Голова (Президент) Сенату
Член	Уряд; Рада національної безпеки; Національна космічна рада
Резиденція	Number One Observatory Circle
Місце	США
Термін каденції	Чотири роки, без обмеження кількості термінів
Твірний інструмент	Конституція США
Створення	4 березня 1789 (235 років, 8 місяців, 6 днів)
Перший на посаді	Джон Адамс
Заступник	тимчасовий президент Сенату США[1]
Платня	$235.100 щорічно
Вебсайт	whitehouse.gov/es/administracion/vicepresidenta-harris/

Віцепрезидент США (англ. Vice President of the United States) — друга за важливістю посадова особа в системі виконавчої гілки федерального уряду США.
Посаду з 20 січня обіймає Джеймс Девід Венс.

Віцепрезидент обирається разом з президентом США, у кожного кандидата на президентство є «у зв'язці» кандидат на віцепрезидентську посаду. Представляє ту ж політичну партію, що і президент.

Віцепрезидент формально очолює Сенат США, має ряд інших суспільних обов'язків. У разі смерті, відставки або звільнення президента США стає повноцінним президентом США (офіційно це положення прийнято тільки 1967 року як 25-а поправка до Конституції; фактично і раніше віцепрезидент в таких випадках проголошувався президентом, хоча положення первинного тексту Конституції двозначні й уможливлювали тлумачення, згідно з яким віцепрезидент стає лише виконувачем обов'язків президента).

До 1967 року в разі відставки або смерті віцепрезидента або його вступу на президентську посаду новий віцепрезидент не призначався і пост залишався вакантним аж до нових виборів. Тепер, згідно з тією ж 25-ю поправкою, діє положення, згідно з яким у разі вакантності цієї посади Конгрес США повинен, за поданням чинного президента, призначити нового віцепрезидента. Протягом 1973–1974 таке призначення відбулося двічі. Після відставки віцепрезидента Спіро Агню Конгрес з подання Річарда Ніксона затвердив віцепрезидентом Джеральда Форда. Вісім місяців по тому Ніксон пішов у відставку, Форд сам став президентом, і Конгрес затвердив віцепрезидентом Нельсона Рокфеллера.

Інститут віцепрезидентства неодноразово критикували за те, що політик, що не обирається як самостійна кандидатура і часто маловідомий, може раптово стати головою держави й круто поміняти політику вибраного попередника. З іншого боку, зберігається гарантія того, що впродовж чотирилітнього терміну президентство залишиться в руках однієї й тієї ж партії.

У деяких випадках віцепрезидент виконує обов'язки президента дуже короткий час. Відповідно до пункту 3 25-ї поправки, президент у такому випадку зобов'язаний перед даною процедурою подати заяву до Конгресу про свою недієздатність, а після неї — зворотну заяву. Усього така процедура за всю історію США відбувалася чотири рази (чинні президенти країни проходили медичні процедури, перебуваючи під наркозом):

1. 13 липня 1985 року Рональду Рейгану були видалені ракові поліпи з прямої кишки. 8 годин президентом США був Джордж Буш-старший.
2. 29 червня 2002 року Джорджу Бушу проводили колоноскопію. 2 години президентом США був Дік Чейні.
3. 21 липня 2007 року Джорджу Бушу проводили колоноскопію. 2 години президентом США був Дік Чейні.
4. 19 листопада 2021 року Джо Байдену проводили колоноскопію. 1,5 години президентом США була Камала Гарріс^[2].

У період після терористичної атаки 11 вересня 2001 року віцепрезидент Дік Чейні, як повідомлялось,^[ким?] перебував у секретному місці для запобігання замаху терористів на двох перших осіб держави одночасно.

• Офіційний сайт віцепрезидента США [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

• Список віцепрезидентів США
• Живі віцепрезиденти США